1717
Здавалося б, зварити макарони — найпростіше, що є на кухні. Та все одно вони раз у раз злипаються у грудку, яку доводиться розділяти виделкою. Причина зазвичай криється не в якості макаронів, а в одній помилці з водою, якої припускається більшість.
Мало води — головна проблема
Найпоширеніша помилка — варити макарони в малій каструлі з невеликою кількістю води. Коли води замало, вона швидко насичується крохмалем, що виходить із тіста, стає густою й клейкою — і макарони склеюються між собою. Правильна пропорція проста: приблизно один літр води на кожні 100 грамів макаронів. У великому об’ємі крохмаль розчиняється, і макарони вільно рухаються, не злипаючись.
Друга помилка — закладати макарони в недостатньо киплячу воду. Вода має активно вирувати, коли ви всипаєте пасту: висока температура одразу «схоплює» поверхню, і крохмаль не встигає перетворити все на клейстер. Після закладання воду треба довести до кипіння знову й лише злегка зменшити вогонь, щоб вона не збігала, але продовжувала вирувати.
Сіль, помішування і фатальна олія
Багато хто радить додавати олію у воду, щоб макарони не злипалися. Насправді це майже не працює: олія спливає на поверхню й лише заважає соусу потім прилипнути до пасти. Значно ефективніше просто помішати макарони одразу після закладання і ще раз за пару хвилин — саме в перші хвилини поверхня найклейкіша. Далі достатньо зрідка перемішувати.
Сіль теж важлива, але не для склеювання, а для смаку: воду солять щедро, коли вона закипіла, з розрахунку близько столової ложки на кілька літрів. І головне правило фіналу — не промивайте готові макарони холодною водою, якщо збираєтеся подавати їх гарячими із соусом. Промивання змиває той самий крохмаль, завдяки якому соус добре тримається на пасті. Просто відкиньте макарони на друшляк, злегка струсіть і одразу з’єднайте із соусом.
Отже, секрет розсипчастих макаронів — багато киплячої підсоленої води, помішування в перші хвилини й жодної олії. Дотримуйтеся цього — і виделці більше не доведеться розбирати злиплу грудку.