914
Лечо — це смачна й яскрава овочева заготовка, яка займає почесне місце в багатьох коморах. Соковитий болгарський перець у густому томатному соусі — це втілення літнього достатку, збережене на зиму. Лечо однаково добре і як самостійна закуска, і як гарнір, і як основа для приготування інших страв. Родом з Угорщини, ця страва давно стала своєю на наших столах, а її приготування — приємною осінньою традицією переробки щедрого врожаю перцю й помідорів.
Головна принада лечо — насичений смак стиглих овочів, який розкривається під час повільного тушкування в ароматному томатному соусі.
Вибір овочів
Основа лечо — це болгарський перець і помідори, тож саме їхня якість визначає смак готової страви. Перець краще брати м’ясистий, соковитий і різнокольоровий — червоний, жовтий та оранжевий зроблять заготовку не лише смачною, а й красивою. Помідори мають бути стиглими й соковитими, адже саме з них готують той самий густий соус, у якому тушкується перець. Овочі ретельно миють, перець очищають від насіння й нарізають смужками.
Що стигліші й солодші овочі ви візьмете, то насиченішим і смачнішим вийде лечо, і то менше цукру знадобиться для балансу смаку.
Приготування соусу й тушкування
Приготування починається з томатної основи. Помідори подрібнюють і проварюють, щоб вони пустили сік і перетворилися на густий соус. Дехто протирає їх через сито, видаляючи шкірку й насіння, для ніжнішої текстури. У киплячий томатний соус додають сіль, цукор і за бажанням спеції, а потім закладають нарізаний перець і тушкують до м’якості.
Час тушкування залежить від бажаної текстури: комусь до вподоби перець із легкою пружністю, комусь — зовсім м’який. Головне не переварити, щоб перець не втратив форму повністю.
Для тривалого зберігання наприкінці приготування в лечо додають трохи оцту, який виступає консервантом. Гарячу заготовку одразу розкладають по стерилізованих банках і закочують, після чого перевертають і вкутують до повного охолодження. Правильно приготоване лечо чудово зберігається всю зиму.
Смак лечо легко урізноманітнити додатковими інгредієнтами. Морква, цибуля, часник чи гострий перець змінюють характер страви, а різні спеції додають нових ароматних відтінків, тож кожна господиня може створити власну версію.
Подають лечо і холодним, і теплим, як закуску чи гарнір до м’яса, каш і картоплі. А ще його використовують як готову основу для рагу, супів чи соусів, що значно економить час узимку, коли свіжих овочів немає.
Лечо з болгарським перцем і томатами — це смачний спосіб зберегти літо в банці. Ця заготовка нагадає про теплі сонячні дні холодної пори й додасть яскравих барв і вітамінів до зимового раціону вашої родини.
