816
Фокача — це італійський хліб, який підкорює з першого шматочка. Пухкий і повітряний усередині, з хрусткою скоринкою зовні, ароматний від оливкової олії та розмарину, він однаково гарний і як самостійна страва, і як доповнення до обіду. Класична фокача з розмарином і морською сіллю — це втілення середземноморської простоти, де кілька якісних інгредієнтів створюють неймовірний смак. І хоч фокача виглядає як витвір професійного пекаря, приготувати її вдома цілком під силу кожному.
Головний секрет фокачі — щедра кількість якісної оливкової олії. Саме вона надає хлібу характерного смаку, соковитості й тієї самої золотистої скоринки.
Тісто для фокачі
Тісто для фокачі досить вологе й м’яке, схоже на тісто без замісу. Його готують з борошна, води, дріжджів, солі та оливкової олії. Висока вологість — запорука тієї самої повітряної структури з великими порами всередині, за яку так люблять цей хліб. Тісту дають час добре підійти, а іноді залишають на повільне бродіння в холодильнику, що робить смак глибшим і насиченішим.
Не варто боятися, що тісто здається надто рідким і липким. Саме така консистенція правильна, і забивати його борошном не потрібно — інакше фокача вийде щільною й важкою.
Формування й фірмові ямочки
Підійшле тісто викладають у змащену олією форму й акуратно розтягують руками по всій поверхні. Далі настає найприємніший і найвпізнаваніший етап — змащеними в олії пальцями по всьому тісту роблять глибокі ямочки. Вони не лише створюють фірмовий вигляд фокачі, а й утримують олію та соки, роблячи хліб особливо соковитим. У ці заглиблення затікає оливкова олія, і під час випікання вони карамелізуються.
Зверху фокачу щедро збризкують олією, посипають гілочками свіжого розмарину й пластівцями морської солі. Саме ця проста, але ароматна комбінація й робить класичну фокачу такою впізнаваною.
Випікають фокачу в добре розігрітій духовці до золотисто-рум’яного кольору. Готовий хліб виходить із хрусткою скоринкою, всипаною сіллю й розмарином, і ніжним, майже вологим м’якушем усередині. Аромат, що наповнює кухню під час випікання, вартий усіх зусиль.
Подають фокачу теплою, розрізавши на квадрати чи смужки. Її можна їсти просто так, вмочати в оливкову олію з бальзамічним оцтом, використовувати для сендвічів чи подавати до супів і салатів. Вона однаково доречна і на буденному, і на святковому столі.
Фокача з розмарином і морською сіллю — це смак Італії, який легко відтворити на власній кухні. Одного разу спекти її самостійно означає закохатися в домашній хліб і, найімовірніше, повертатися до цього рецепта знову й знову.
