1308
Одна доза псилоцибіну — психоделічної речовини «чарівних грибів» — може спричиняти фізичні зміни в мозку, які лишаються помітними до місяця. Про це йдеться в дослідженні науковців із Каліфорнійського університету в Сан-Франциско та Імперського коледжу Лондона, опублікованому в Nature Communications. У ньому взяли участь здорові дорослі, які ніколи раніше не вживали психоделіків, — і хоча в жодного не було діагностованого психічного розладу, результати можуть пояснити, чому псилоцибін демонструє терапевтичний потенціал при депресії, тривозі та залежностях.
Дослідники зосередилися на тимчасовому зростанні мозкової «ентропії» — терміна, що описує різноманітність і непередбачуваність нейронної активності. Виявилося, що сильніше зростання ентропії в перші хвилини й години після високої дози було пов’язане з більшим емоційним інсайтом наступного дня. А учасники, які повідомляли про більший інсайт, частіше описували покращення самопочуття через місяць.
«Психоделічний означає «той, що розкриває психіку», робить психіку видимою, — пояснив керівник дослідження, професор неврології Робін Кархарт-Гарріс. — Наші дані показують, що переживання психологічного інсайту пов’язане з ентропійною якістю мозкової активності, і обидва причетні до подальшого покращення психічного здоров’я. Це свідчить, що сам «тріп» та його відповідники в мозку — ключовий компонент того, як працює психоделічна терапія».
Дизайн експерименту був продуманим. Спершу 28 добровольцям дали 1 мг псилоцибіну — цю дозу трактували як плацебо — і фіксували активність мозку електроенцефалографією (ЕЕГ). Через місяць тим самим людям дали вже 25 мг — кількість, здатну спричинити потужне психоделічне переживання, — і повторили всі виміри. Це дозволило порівняти ефекти повної дози з плацебо в тих самих учасників.
Уже протягом 60 хвилин після 25 мг ЕЕГ показала зростання ентропії мозку — тобто мозок генерував і обробляв ширший діапазон інформації. А коли через місяць учасників обстежили методом дифузійно-тензорної томографії (DTI), знайшли ознаки того, що нервові тракти стали щільнішими й ціліснішими. Прикметно, що це протилежність змінам, які зазвичай пов’язують зі старінням, коли тракти стають дифузнішими. Науковці наголошують: потрібні подальші дослідження, щоб зрозуміти, що саме означають ці структурні знахідки.
Психологічні ефекти теж були виразними. Наступного дня після 25 мг 27 із 28 учасників описали пережите як «найнезвичайніший» стан свідомості у своєму житті. Показники самопочуття покращилися через два й чотири тижні після високої дози, а через місяць учасники ще й краще виконували тест на когнітивну гнучкість — здатність адаптувати мислення до нової інформації.
«Псилоцибін, схоже, розхитує стереотипні патерни мозкової активності й дає людям змогу переглянути закостенілі шаблони мислення», — зазначила перша авторка роботи Тейлор Лайонс. Найважливіше, що зростання ентропії передбачало інсайт, а інсайт — подальше покращення самопочуття. Це може допомогти клініцистам удосконалити лікування: наприклад, підібрати дозу, що дає достатньо ентропії для значущого інсайту, але без надмірно інтенсивного переживання. «Ми вже знали, що псилоцибін може допомагати при психічних хворобах, — підсумував Кархарт-Гарріс. — Але тепер ми набагато краще розуміємо, як саме».
