950
Науковці заявили про нові результати досліджень старіння, які можуть змінити підхід до лікування вікових захворювань. Під час експериментів їм вдалося повернути окремі клітини старих мишей до молодшого стану та відновити частину втрачених функцій.
Про це пише Popular Mechanics.
Гарвардський генетик Девід Сінклер вважає, що знайшов головний механізм старіння організму. За його теорією, проблема полягає не в руйнуванні генетичного коду, а в порушенні процесу зчитування інформації з ДНК.
52-річний науковець переконаний, що саме цей процес запускає інші вікові зміни та змушує клітини працювати зі збоями. Для перевірки теорії він інвестує значні кошти у вивчення епігеному та регуляторів довголіття.
За словами дослідників, протягом життя на ДНК впливають ультрафіолетове випромінювання, рентгенівські промені та різноманітні стресові фактори. Через постійне усунення пошкоджень білки, які відповідають за правильне функціонування генів, поступово втрачають свою ефективність, що призводить до помилок у роботі клітин.
Сінклер порівнює цей процес із подряпаним компакт-диском. На його думку, сама інформація в ДНК залишається цілою, але організм починає неправильно її відтворювати. Через це клітини поступово втрачають здатність виконувати свої функції.
Одним із доказів своєї теорії науковець називає клонування. Якщо використати ДНК старої тварини для створення клона, народжується молода особина, а не стара. Це, на його думку, свідчить про те, що проблема полягає не в самому генетичному коді.
Під час лабораторних дослідів команда Сінклера застосувала генну терапію до старих мишей. Вченим вдалося повернути клітини очей до молодшого стану, після чого пошкоджені зорові нерви знову почали відновлюватися, а тварини з глаукомою частково повернули здатність бачити. Це дослідження потрапило на обкладинку журналу Nature у грудні 2020 року.
Водночас науковці наголошують, що подібні результати не означають перемоги над старінням чи смертю. Геронтолог Нір Барзілай зазначає, що вікові зміни пов’язані не лише з епігенетикою, а й із пошкодженням ДНК, скороченням теломер, запальними процесами, порушеннями роботи мітохондрій та накопиченням клітинних відходів.
Сам Девід Сінклер наразі не рекомендує людям використовувати генну терапію. Для підтримки здоров’я він радить регулярну фізичну активність, відмову від куріння та переважно рослинне харчування.
Науковець також приймає добавки NMN і ресвератрол, однак підкреслює, що головну роль відіграє так званий гормезис — контрольований стрес для організму, який виникає під час тренувань, відвідування сауни або загартовування.
Ще одним важливим фактором він називає помірне обмеження калорій. За словами дослідників, скорочення калорійності раціону приблизно на 30% здатне подовжувати життя ссавців. Сам Сінклер практикує періодичне голодування, а Нір Барзілай дотримується режиму харчування 16:8.
На думку вчених, головна мета таких досліджень полягає не в досягненні «вічної молодості», а у збільшенні тривалості здорового життя. У майбутньому технології перепрограмування клітин можуть застосовувати для відновлення зору, лікування фіброзу, прискорення загоєння тканин і реабілітації після травм.
