3043
Гаррі та його дружина Меган відвідали саміт InterEdge, що проходив у CENTREPIECE у Мельбурн-парку, на якому принц виступив із основною доповіддю з питань психічного здоров’я.
Під час 19-хвилинного виступу перед аудиторією 41-річний Гаррі сказав, що протягом свого життя відчував себе «втраченим, зневіреним або зовсім безсилим».
«Зараз у світі відбувається багато подій, які змушують нас відчувати тривогу, стрес, безпорадність, безсилля та повну пригніченість. Коли мене запросили виступити на цьому саміті, я не був упевнений, чи очікується від мене виступ у ролі людини, яка, незважаючи ні на що, тримає все під контролем, чи в ролі людини, яка, незважаючи на те, який це може мати вигляд, насправді не тримає все під контролем», — продовжив Гаррі, повідомляє PA Media.
Потім Гаррі розповів про свій досвід переживання горя у зв’язку зі втратою матері, принцеси Діани, яка загинула в автомобільній аварії в Парижі в серпні 1997 року, коли Гаррі було лише 12 років.
«На мій досвід, втрата дезорієнтує у будь-якому віці, – сказав Гаррі. — Горе не зникає через те, що ми його ігноруємо. Пережити це в дитинстві, перебуваючи під постійним наглядом, як в акваріумі, так, це буде непросто. А без мети це може тебе зламати», — додав він.
Принц також заявив, що не хотів бути членом королівської сім’ї після смерті своєї матері. «Це убило мою маму», — сказав він.
«Бували моменти, коли я почувався себе пригніченим, — продовжив Гаррі. — Моменти, коли я почувався втраченим чи зовсім безсилим. Моменти, коли тиск — зовнішній та внутрішній — відчувався постійно. І моменти, коли, незважаючи на те, що відбувається, мені все одно доводилося вдавати, що все гаразд, щоб нікого не підвести».
«Довгі роки я був до цього байдужий, і, можливо, тоді це було простіше, але я також не мав інструментів, щоб з цим впоратися», — додав він.
Гаррі також розповів про те, як служба в армії допомогла йому розвинути стійкість, зазначивши, що цей досвід, що включав два відрядження до Афганістану, навчив його тому, що стійкість — це не придушення проблем, а розвиток здатності навчитися давати раду труднощам, що виникають.
Розмірковуючи про свою королівську роль у той важкий період свого життя принц сказав: «Я думав: «Я не хочу цю роботу. Я не хочу цю роль — куди б це не вело, мені це не подобається. «Це вбило мою маму, і я був категорично проти, і я роками ховав голову в пісок. Зрештою я зрозумів: зачекайте, якби на цьому місці був хтось інший, як би він використовував цю платформу, ці можливості і ресурси, які з нею пов’язані, щоб змінити світ на краще?. А ще, чого б хотіла від мене мама? І це дійсно змінило мою точку зору“, — сказав принц.
Герцог також сказав, що становлення чоловіком і батьком допомогло йому переосмислити ситуацію, і що набуття справжнього сенсу життя надало йому впевненості.
«Коли батько перевантажений, діти це відчувають. Коли хтось отримує підтримку, це відчувають члени сім’ї. Для мене однією з найбільших змін стало усвідомлення того, що прохання про допомогу — це не слабкість, а навпаки, прояв сили», — заявив принц.
