7162
Мільйони людей після перенесеного COVID-19 роками живуть із хронічною втомою, туманом у голові та задишкою — так звані симптоми постковіду, або тривалого COVID. Тепер, після п’яти років масштабного дослідження, вчені з Бельгії виявили несподіваного захисника: крихітну бактерію, що мешкає просто в нашій носоглотці. У новому дослідженні, про яке повідомляє журнал Microbiology Spectrum, вчені Університету Лувена встановили, що вищий рівень бактерії Dolosigranulum pigrum під час гострої фази COVID-19 пов’язаний із суттєво меншим ризиком розвитку тривалих симптомів.
Що відомо коротко:
- Близько 6% людей у світі, які перенесли COVID-19 — орієнтовно 400 мільйонів осіб — розвивають тривалу форму хвороби.
- Після п’яти років досліджень вчені встановили ключову роль бактерії Dolosigranulum pigrum, що природно присутня у дихальному мікробіомі.
- Чим більше цих бактерій у носоглотці, тим рідше у пацієнтів зберігаються характерні симптоми тривалого COVID.
- Дослідники сподіваються розробити пробіотик у формі назального спрею, який можна буде приймати перед зимовим сезоном для захисту від COVID-19 та грипу.
- Окремим важливим висновком стало те, що неспецифічні антибіотики здатні руйнувати захисну здатність дихального мікробіому — що підкреслює необхідність регуляції їхнього вживання.
Що таке дихальний мікробіом
Мікробіом — це сукупність мільярдів мікроорганізмів, що мешкають у нашому тілі. Коли ми говоримо про мікробіом кишківника, це звучить знайомо. Але мало хто замислюється, що схожа «екосистема» живе також у носоглотці та дихальних шляхах. Уявіть її як охоронців на воротах: якщо їх достатньо і вони здорові — чужинці (патогени) не пройдуть.
Порушення цього балансу, або дисбіоз, послаблює природний захист і робить організм уразливим не лише до гострих інфекцій, а й до їхніх довготривалих наслідків. Пацієнти з тривалим COVID стабільно демонструють знижене мікробне різноманіття та дефіцит корисних бактерій, що виробляють короткоцінні жирні кислоти. Натомість у носоглотці ключову роль відіграє Dolosigranulum pigrum — непримітна, але надзвичайно важлива бактерія.
Деталі відкриття
У 2021 році, в розпал пандемії COVID-19, вчені Університету Лувена (UCLouvain, Бельгія) розпочали масштабне дослідження, щоб з’ясувати, чи можна ще в гострій фазі інфекції передбачити розвиток довготривалих симптомів.
Професори Жан Сір Йомбі, Лейла Белкір та Жульєн Де Гроф — фахівці з інфекційних хвороб — проаналізували тяжкість симптомів тривалого COVID у 156 пацієнтів, зосередившись на сильній втомі, когнітивних порушеннях і проблемах із диханням.
Дослідники брали мазки з носоглотки пацієнтів у гострій фазі хвороби та стежили за ними в динаміці — фіксуючи, у кого розвинуться стійкі симптоми, а у кого ні. Метод лонгітюдного когортного спостереження дозволив відстежити зв’язок між складом мікробіому і довготривалими наслідками, виключивши вплив випадкових чинників. Саме так Dolosigranulum pigrum потрапила в поле зору: її рівень чітко корелював із кращими результатами одужання.
Що показали нові спостереження
Вищий рівень Dolosigranulum pigrum у дихальних шляхах пов’язаний із меншим ризиком розвитку симптомів тривалого COVID — зокрема втоми, когнітивних порушень і дихальних проблем. Простіше кажучи: чим більше цього «охоронця» живе у вашому носі, тим менше шансів, що COVID-19 залишить після себе довгий слід.
Здоровий баланс «добрих» бактерій у дихальній системі є ключовим для відновлення після вірусів на кшталт COVID-19 або грипу. Порушення цього балансу може негативно позначитися на довгостроковому здоров’ї.
Особливе занепокоєння викликає роль антибіотиків. Неспецифічні антибіотики здатні підривати здатність дихального мікробіому захищатися від тяжких інфекцій. Це означає: безконтрольне вживання антибіотиків — навіть із кращих міркувань — може мимоволі знищувати саме ту «добру» бактерію, яка стоїть на заваді тривалому COVID. Схожу проблему антибіотикорезистентності та знищення корисних мікробів ілюструє й інше гучне дослідження — про те, як 5000-річні бактерії з крижаної печери виявилися стійкими до сучасних антибіотиків, що свідчить: мікробний світ набагато складніший, ніж ми думаємо.
Чому це важливо для науки
Це відкриття важливе відразу на кількох рівнях. По-перше, воно переміщує фокус досліджень постковіду з самого вірусу на мікросередовище господаря — тобто на те, в якому «оточенні» зустрічає вірус наш організм. Тепер стає зрозуміло, чому одні люди одужують повністю за тиждень, а інші роками страждають від brain fog та виснаження.
Це відкриття може прискорити розробку нових методів лікування. Науковці вже обговорюють можливість створення простого назального спрею-пробіотика, який можна приймати до початку зимового сезону — для захисту від тяжких інфекцій, таких як COVID-19 або грип.
По-друге, з’ясовується, що Dolosigranulum pigrum — не єдина «хороша» бактерія, чий зв’язок із хворобами вивчають науковці. Дослідження, подібні до знаходження бактерій, пов’язаних із раком простати, формують нове розуміння мікробіому як активного учасника патологічних процесів — а не лише «пасажира» у нашому тілі.
По-третє, знання про мікробний склад носоглотки людини та його унікальність для кожного індивіда може стати основою для персоналізованих стратегій профілактики — ще до того, як людина захворіє.
«Це відкриття підтверджує потенційно корисну роль Dolosigranulum pigrum і, сподіваємось, прискорить дослідження у цій галузі та відкриє нові терапевтичні стратегії», — зазначила команда UCLouvain.
Цікаві факти
Dolosigranulum pigrum вже раніше демонструвала захисні властивості — але щодо грипу. Захисний ефект цієї бактерії від грипозної інфекції був відомий раніше, і нове дослідження підтвердило її роль також у протидії постковідному синдрому. Докладніше про роль мікробів у захисті від вірусів пише журнал Microbiology Spectrum.
Вищий рівень Ruminococcus gnavus та Bacteroides vulgatus і нижчий рівень Faecalibacterium prausnitzii виявлено у людей із тривалим COVID, причому кишковий дисбіоз зберігається щонайменше 14 місяців. Це підтверджує, що мікробіом впливає на перебіг хвороби системно, а не лише локально — як зазначають дослідники у Nature Reviews Microbiology.
За даними ВООЗ, антибіотикорезистентність вже є однією з десяти найбільших загроз глобальному здоров’ю. Безконтрольне вживання антибіотиків знищує корисні бактерії мікробіому — і тим самим може підвищувати вразливість до постковідних ускладнень.
Ідея назального пробіотика не нова: у 2026 році науковці зі Stanford Medicine презентували «універсальну» назальну вакцину від COVID, грипу та пневмонії одночасно — що підтверджує: майбутнє профілактики інфекцій може бути у нас прямо під носом, у буквальному сенсі.
FAQ
Що таке тривалий COVID і скільки людей від нього страждає? Тривалий COVID (постковід) — це стан, при якому симптоми хвороби зберігаються більше 12 тижнів після інфікування SARS-CoV-2. Найпоширеніші прояви: хронічна втома, когнітивні порушення («туман у голові»), задишка та болі. За підрахунками ВООЗ, на постковід страждають близько 400 мільйонів людей у всьому світі.
Чи можна вже сьогодні збільшити рівень Dolosigranulum pigrum у носоглотці? Наразі не існує жодного схваленого пробіотика, що цілеспрямовано підвищує рівень цієї бактерії. Дослідження відкриває напрямок для майбутніх розробок — зокрема, назального спрею. Загальні рекомендації для підтримки здорового мікробіому: уникати зайвого вживання антибіотиків, не курити та вести здоровий спосіб життя.
Чому антибіотики можуть погіршити ситуацію з постковідом? Широкоспекторні антибіотики знищують не лише шкідливі, а й корисні бактерії. Якщо Dolosigranulum pigrum гине під їхньою дією ще в гострій фазі COVID-19, організм втрачає природний захист — і ризик розвитку постковіду зростає. Саме тому вчені наголошують на важливості раціонального застосування антибіотиків.
Вчені знайшли мікроб який запобігає розвитку постковідного синдрому з’явилася спочатку на Цікавості.
