
18 січня 2026 року на поверхні Сонця стався потужний спалах X-класу. Менш ніж за 25 годин хмара заряджених частинок досягла Землі, спричинивши одну з найінтенсивніших радіаційних бур за останні роки — і полярне сяйво, яке побачили навіть над Мексикою та Центральною Єврпою. А там, на орбіті, щось несподіване сталося з супутником, який ніколи не призначався вимірювати магнітні поля.
Як повідомляє ЄКА, місія CryoSat — крижаний супутник, що вже 16 років відстежує зміни льодових покривів і морського льоду на полюсах — вперше зафіксував геомагнітну бурю з науковою точністю. Результати опубліковано у журналі Geophysical Research Letters (DOI: 10.1029/2025GL116964).

Що відомо коротко
- Геомагнітна буря 18–20 січня 2026 року — рівень G4 (severe) за шкалою NOAA; спричинена сонячним спалахом X-класу
- Заряджені частинки досягли Землі за 25 годин після спалаху
- Полярне сяйво спостерігали на незвично низьких широтах: Центральна Європа, Мексика
- Супутник CryoSat (ЄКА) зафіксував бурю завдяки дистанційному оновленню програмного забезпечення наприкінці 2025 року
- 3 дні безперервних вимірювань — дані CryoSat виявились якісними та доповнюючими щодо місії Swarm
- Дані об’єднано з вимірами Swarm, Macau Science Satellite-1 і GRACE-FO (NASA) для побудови глобальної карти збурення магнітного поля
CryoSat: льодовий детектив у магнітному просторі
CryoSat — це льодовий спеціаліст. Його радарний альтиметр вимірює висоту поверхні льодовиків і морського льоду з точністю до кількох міліметрів. За 16 років роботи він надав ключові дані про підльодовикові озера в Антарктиді, зміну товщини арктичного льоду, стан полярних океанів.
Але на борту CryoSat є також платформний магнітометр — прилад, який насправді не є науковим інструментом. Він слугує суто технічній меті: допомагає комп’ютеру супутника орієнтуватись у просторі і тримати наукові прилади спрямованими в потрібну точку Землі.
Цей прилад ніколи не призначався для наукових вимірювань магнітного поля. Але наприкінці 2025 року команда ЄКА дистанційно оновила його програмне забезпечення — і платформний магнітометр CryoSat несподівано перетворився на науковий інструмент з вражаючими характеристиками.
«Ця інновація є одночасно унікальною і захопливою», — прокоментував Томмазо Парінелло, менеджер місії CryoSat в ЄКА. — «Йдеться про використання даних системи, яка протягом 16 років активно контролює орієнтацію супутника в просторі. Точність і низький рівень шуму цих вимірювань змусили наукову спільноту визнати їхню цінність як наукових даних».
Сонячний спалах, що освітив Мексику
Ранок 18 січня 2026 року. На Сонці відбувся потужний вибух — корональний викид маси (CME): хмара плазми і магнітного поля, що вирвалась у відкритий космос.
Через 25 годин ця хмара досягла Землі. Вона врізалась у геомагнітне поле планети, стискаючи його з денного боку і розтягуючи з нічного. Починаючи з 19 січня NOAA зафіксувало рівень G4 (severe) — четвертий з п’яти можливих за шкалою геомагнітних збурень.
Ефекти були помітні в усьому світі. Полярне сяйво — авроря, яку зазвичай бачать лише на широтах Норвегії чи Аляски — цього разу спалахнуло над Центральною Єврпою та навіть над Мексикою. Авіарейси над полюсами були перенаправлені через порушення навігаційних систем. Супутники на низькій орбіті відчули підвищений атмосферний опір через розігрів верхніх шарів атмосфери.
Саме в ці дні CryoSat вперше застосував свою нову здатність — і виправдав її сповна.
Як поєднали дані чотирьох супутників
Протягом трьох діб — з 18 по 20 січня 2026 року — CryoSat неперервно вимірював збурення магнітного поля Землі разом із трьома іншими місіями:
- Swarm (ЄКА) — два супутники, основна місія ЄКА з вивчення магнітного поля Землі
- Macau Science Satellite-1 (MMS-1) — китайський науковий супутник
- GRACE-FO (NASA) — місія геодезії та вивчення гравітаційного поля
Дані всіх чотирьох місій об’єднали за допомогою нового методу аналізу, описаного в статті в Geophysical Research Letters. Результатом стала анімована карта збурення магнітного поля Землі протягом усього шторму: темно-помаранчевий колір позначав ділянки посилення поля, темно-синій — ослаблення.
Дані CryoSat виявились якісними і доповнювальними щодо Swarm — а не просто дублювальними. Це означає, що льодовий супутник реально збагатив картину шторму новими вимірюваннями.
«Це чудове досягнення, яке значно покращує роботу спільноти Swarm», — сказала Аня Стромме, менеджер місії Swarm в ЄКА.
Буря цього рівня — серйозний тест для всього, що залежить від магнітного поля і навігаційних систем. Попередньо, потужна буря G5 у травні 2024 року спричинила збій в орбіті NASA ICESat-2 і дострокову деорбіту кубсату CIRBE — продемонструвавши, наскільки серйозними можуть бути такі події.
Чому це важливо для космічної науки
Цей випадок демонструє кілька важливих принципів для майбутнього космічних місій.
По-перше, дистанційне оновлення програмного забезпечення здатне принципово розширити можливості вже запущеного супутника. CryoSat коштував сотні мільйонів євро і є у космосі вже 16 років — а кілька рядків оновленого коду фактично перетворили його на другу магнітометричну місію безкоштовно.
По-друге, мережа супутників дає набагато повнішу картину геомагнітних подій, ніж один навіть найкращий інструмент. Одночасне залучення CryoSat, Swarm, MMS-1 і GRACE-FO дозволило перекрити більше орбіт і часових проміжків.
По-третє, платформні прилади — ті, що призначені суто для технічного обслуговування супутника — можуть мати приховану наукову цінність. CryoSat є тут яскравим прикладом, але схожі інструменти є на багатьох орбітальних апаратах.
Наступним кроком в арсеналі ЄКА стане місія NanoMagSat — малий Scout-супутник, спеціально розроблений для магнітометрії, який наразі перебуває в розробці. Разом із CryoSat і Swarm він утворить ще густішу мережу спостережень.
Розуміння поведінки магнітного поля Землі у моменти сонячних штормів є критично важливим: адже саме це поле є головним захисним щитом від радіаційного бомбардування Сонця. І чим кращими будуть наші вимірювання під час таких бур, тим точнішими стануть прогнози магнітних збурень і захист супутників та електромереж.
Цікаві факти
- CryoSat було запущено у 2010 році і досі активно функціонує — вдвічі довше від початкового запланованого терміну у 3,5 роки
- Під час бурі 18–20 січня 2026 р. авроря спостерігалась у Мексиці — на широті приблизно 20°N, де вона з’являється вкрай рідко
- Основна місія Swarm (2013–дотепер) зосереджена на магнітному полі — а CryoSat тепер може її доповнювати без додаткових витрат
- Корональний викид маси (CME), який спричинив бурю, подолав відстань від Сонця до Землі за 25 годин — це близько 150 млн км
- Геомагнітна шкала G4 означає можливі перебої в роботі енергосистем, збої в супутниковому зв’язку і підвищений ризик для астронавтів на МКС
FAQ
Що таке геомагнітна буря і чим вона небезпечна? Геомагнітна буря — це збурення магнітосфери Землі, спричинене потоком заряджених частинок від Сонця (корональний викид маси або посилений сонячний вітер). Потужні бурі можуть виводити з ладу супутники, порушувати роботу GPS і радіозв’язку, викликати збої в електромережах — а також спричиняти полярне сяйво на незвично низьких широтах. Шкала від G1 (мінімальна) до G5 (екстремальна).
Чому платформний магнітометр CryoSat раніше не використовувався для науки? Він і досі є оперативним, а не науковим інструментом. Але інженери виявили, що точність і рівень шуму його вимірювань є достатньо хорошими для наукового аналізу, якщо правильно відкалібрувати дані відносно місії Swarm. Оновлення програмного забезпечення дозволило формувати окремий науковий пакет даних з цього приладу.
Що таке місія Swarm і яка її роль? Swarm — це три супутники ЄКА, запущені у 2013 році спеціально для вивчення магнітного поля Землі. Вони вимірюють силу, напрямок і зміни магнітного поля у різних шарах атмосфери і на різних орбітах. Дані Swarm використовуються для картографування магнітного поля, вивчення його послаблення та взаємодії з сонячним вітром. CryoSat тепер став неофіційним четвертим «партнером» цієї місії.
Крижаний супутник ЄКА випадково навчився вимірювати геомагнітні бурі з’явилася спочатку на Цікавості.

6689