
Дослідження захоплення шимпанзе кристалами, опубліковане у журналі Frontiers in Psychology, розкриває еволюційне підґрунтя естетичного потягу гомінінів («представників людської лінії еволюції») до мінералів із кристалічною структурою.

Шимпанзе Тоті уважно спостерігає за кристалом кварцу під час експерименту 1. Авторство: Гарсія-Руїс та ін., 2026.
Гомініни збирали кристали щонайменше 780 000 років. Ці знахідки не мали очевидного утилітарного значення — вони не були зброєю, інструментами чи прикрасами. Питання про природу цього потягу залишалося відкритим для науки впродовж десятиліть. Дослідження на чолі з проф. Хуаном Мануелем Гарсія-Руїсом із Донос’ядського міжнародного фізичного центру вперше підійшло до нього з еволюційного боку.
Учені працювали з шимпанзе, «олюдненими» («вихованими у тісному контакті з людиною») тваринами з іспанського фонду Rainfer. Їм по черзі пропонували великий кристал кварцу — так званий «моноліт» — та зовні схожий звичайний камінь. Попри початкову рівну цікавість до обох об’єктів, шимпанзе невдовзі стали явно надавати перевагу кристалу. Самець Іван навіть відніс кристал до спальних приміщень, що свідчило про його особливу цінність у сприйнятті тварини.
Тварини демонстрували складну дослідницьку поведінку: обертали кристал, нахиляли його, розглядали грані на світлі. Щоб повернути «моноліт», доглядачам доводилося пропонувати шимпанзе їжу — банани та йогурт. Це вказує на те, що тварини приписували об’єкту внутрішню цінність, порівняну з харчовою. «Результати свідчать, що зачарованість кристалічними структурами має філогенетичне підґрунтя, яке сягає понад шість мільйонів років», — зазначив Гарсія-Руїс.
У другій частині експерименту шимпанзе безпомилково виокремлювали дрібні кристали кварцу серед 20 округлих голишів. Навіть коли до набору додали пірит та кальцит — мінерали, відмінні за кольором і морфологією — тварини стабільно відбирали кристалічні зразки. Самиця Сенді переносила кристали в роті на дерев’яний поміст, де розкладала їх за типом. Оскільки шимпанзе зазвичай не транспортують предмети таким чином, дослідники припустили прагнення приховати або захистити цінний об’єкт.
Автори пояснюють феномен через полієдральну геометрію («багатогранну симетричну форму») кристалів. У природному середовищі домінують органічні форми — вигини, розгалуження, нерегулярність. Кристали з їхніми плоскими симетричними гранями є разючим винятком. «Така геометрична аномалія в природі могла активувати спеціалізовані нейронні механізми, привертаючи вибіркову когнітивну увагу», — підкреслив Гарсія-Руїс. Висновки переосмислюють еволюційну психологію естетики: людська пристрасть до кристалів, мабуть, не є суто культурним явищем, а давньою спадщиною приматів.
Ключові факти:
- Дослідження опубліковане у журналі Frontiers in Psychology
- Керівник — проф. Хуан Мануель Гарсія-Руїс із Донос’ядського міжнародного фізичного центру
- Використано «олюднених» шимпанзе з фонду Rainfer (Іспанія)
- Гомініни збирали кристали щонайменше 780 000 років
- Шимпанзе надавали перевагу кристалу кварцу («моноліту») над схожим звичайним каменем
- Самець Іван переніс кристал до спальних приміщень
- Шимпанзе безпомилково відбирали кристали кварцу серед 20 голишів
- Самиця Сенді переносила кристали в роті й сортувала їх за типом
- DOI: 10.3389/fpsyg.2026.1633599
Дивна поведінка приматів нагадує ритуали предків з’явилася спочатку на Цікавості.

5634