5702
Пасажири електромобілів значно частіше скаржаться на заколисування, ніж у звичайних авто з ДВЗ. І справа тут не в самонавіюванні чи «незвичці» до електротяги. Причина — у тому, як людський мозок зчитує рух у надто тихому та ізольованому салоні.
Як пояснюють дослідники з Université de Technologie de Belfort-Montbéliard, чим менше фізичних сигналів отримує пасажир — шуму, вібрацій, мікроколивань кузова, — тим гірше мозок оцінює реальні сили прискорення та гальмування. У результаті зростає конфлікт між тим, що бачать очі, і тим, що відчуває вестибулярний апарат — а це прямий шлях до нудоти. Про це пише Автогід.
Ситуацію додатково ускладнюють характерні для електрокарів особливості їзди:
- миттєва реакція електромотора на педаль,
- різка рекуперація під час уповільнення,
- активне використання режиму «однієї педалі».
Усе це робить прискорення та гальмування менш передбачуваними для організму пасажира — особливо на задньому ряді сидінь.
На цьому тлі Mercedes-Benz запропонувала нетипове технічне рішення і вже подала відповідний патент. Ідея полягає у тому, щоб штучно відтворювати відчуття руху в салоні за допомогою керованих потоків повітря та світлових ефектів.
Згідно з описом, у конструкції передбачена система прихованих вентиляційних каналів. Інтенсивність обдуву змінюється залежно від швидкості автомобіля: чим швидше рухається машина, тим сильніший потік повітря відчувають пасажири. Таким чином організм отримує додатковий фізичний сигнал про динаміку руху.
Окрему роль відіграє й адаптивне підсвічування салону. Світло може змінювати колір під час розгону або гальмування, а також виводити стрілки та інші візуальні підказки, синхронізовані з маневрами автомобіля.
Втім, якщо дивитися на цю концепцію тверезо, її перспективи в серійному виробництві виглядають сумнівно. Система потребує:
- окремої мережі вентиляторів і повітряних каналів,
- складної інтеграції з клімат-контролем,
- постійного обміну даними між підсвіткою та датчиками автомобіля,
- додаткових алгоритмів керування.
Для масових моделей така архітектура означає зайву складність, подорожчання та потенційні проблеми з надійністю. Саме тому галузеві експерти схиляються до думки, що в найближчі роки ця технологія навряд чи дійде до конвеєра — навіть попри реальну проблему заколисування в сучасних електромобілях.
