Причини запаморочення: розбираємо основні фактори та методи боротьби

Сьогодні,   19:46    728


Причини запаморочення: розбираємо основні фактори та методи боротьби

Запаморочення – це неприємний стан, при якому людина відчуває втрату рівноваги, обертання навколишніх предметів або нібито «спливає». Це не окреме захворювання, а симптом, що може вказувати на різні порушення в організмі. У цій статті розглянемо основні причини запаморочення, супутні ознаки та способи лікування.


1. Фізіологічні причини запаморочення

Найчастіше запаморочення виникає через тимчасові збої в роботі організму, які не пов’язані з серйозними патологіями:

  • Різка зміна положення тіла (ортостатична гіпотензія) – при швидкому підйомі з ліжка або стільця тиск різко падає, що призводить до потемніння в очах і запаморочення.

  • Недостатнє харчування – низький рівень глюкози в крові через пропуск прийому їжі може спричинити слабкість і запаморочення.

  • Зневоднення – недостатня кількість води в організмі погіршує кровообіг і викликає неприємні відчуття.

  • Стрес і тривога – викид адреналіну звужує судини, що може призвести до порушень рівноваги.

Останні новини:  Лікарі назвали 5 напоїв, про які краще назавжди забути

Такі стани, як правило, проходять самі або після невеликої корекції способу життя.


2. Захворювання, що викликають запаморочення

Якщо запаморочення виникає часто і супроводжується додатковими симптомами, це може свідчити про наявність патологій:

2.1. Захворювання внутрішнього вуха

Вестибулярний апарат, розташований у внутрішньому вусі, відповідає за рівновагу. Його порушення часто викликають запаморочення:

  • Доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення (ДППЗ) – виникає через зсув кристалів у вухах і проявляється при зміні положення голови.

  • Хвороба Меньєра – супроводжується дзвіном у вухах, втратою слуху та сильними нападами запаморочення.




2.2. Неврологічні проблеми

  • Мігрень – деякі люди перед нападом головного болю відчувають запаморочення.

  • Розсіяний склероз – ураження нервових волокон може впливати на вестибулярну систему.

  • Інсульт або ТІА (транзиторна ішемічна атака) – якщо запаморочення супроводжується порушенням мови, слабкістю в кінцівках, необхідна термінова допомога.

2.3. Серцево-судинні захворювання

  • Аритмія – неправильний ритм серця призводить до недостатнього кровопостачання мозку.

  • Атеросклероз – звуження судин обмежує доступ кисню до мозку.

  • Гіпертонія або гіпотонія – різкі коливання тиску можуть спровокувати запаморочення.

2.4. Інші медичні стани

  • Анемія – низький рівень гемоглобіну знижує перенесення кисню, що викликає слабкість і запаморочення.

  • Цукровий діабет – різкі зміни рівня цукру в крові можуть призвести до неприємних симптомів.

  • Остеохондроз шийного відділу – стискання судин у хребті порушує кровообіг.


3. Коли звернутися до лікаря?

Запаморочення може бути нешкідливим, але в деяких випадках потрібна негайна медична допомога:
✔ Втрата свідомості
✔ Сильний головний біль або біль у грудях
✔ Порушення мови, зору або слабкість у кінцівках
✔ Тривалі або части напади


4. Діагностика та лікування

Для виявлення причини запаморочення лікар може призначити:

  • Аналізи крові (на цукор, гемоглобін, гормони)

  • ЕКГ, УЗД судин

  • МРТ або КТ мозку

  • Вестибулярні тести

Лікування залежить від діагнозу:

  • При ДППЗ – спеціальні вправи (Еплі, Семонта)

  • При хворобі Меньєра – дієта та ліки для зниження тиску у вухах

  • При анемії – препарати заліза

  • При гіпертонії – корекція тиску


5. Профілактика запаморочення

Щоб зменшити ризик виникнення запаморочення, дотримуйтесь таких правил:
✅ Питіть достатньо води
✅ Уникайте різких рухів головою
✅ Контролюйте рівень цукру в крові
✅ Займайтеся фізичною активністю для покращення кровообігу
✅ Обмежуйте споживання солі, кави та алкоголю


Висновок

Запаморочення може бути як тимчасовим явищем, так і симптомом серйозного захворювання. Якщо напади часті або супроводжуються іншими тривожними ознаками, обов’язково зверніться до лікаря. Дотримання здорового способу життя та своєчасна діагностика допоможуть уникнути ускладнень.