3837
Між 73 000 і 20 000 років тому Японський архіпелаг населяли печерні леви (Panthera spelaea), у матеріалі повідомляє Sci.News. До такого висновку дійшли після генетичного та протеомного аналізу решток. Раніше ці знахідки зазвичай відносили до тигрів (Panthera tigris).
Автори нагадують, що в пізньому плейстоцені леви й тигри були поширеними «верхівковими хижаками» («видами на вершині харчового ланцюга»). «Як домінантні верхівкові хижаки, леви й тигри, ймовірно, формували еволюційні траєкторії інших хижаків» — дослідниця Пекінського університету Шу-Цзінь Ло та співавтори (переклад з англ.). «Сьогодні їхні ареали більше не перекриваються через скорочення, спричинені антропогенними чинниками» — Шу-Цзінь Ло та співавтори (переклад з англ.).
Щоб уточнити походження японських плейстоценових котячих, команда повторно вивчила 26 субфосильних решток із кількох місць архіпелагу. Застосували «гібридизаційне збагачення геному» («відбір потрібних фрагментів ДНК перед секвенуванням»), палеопротеоміку та «радіовуглецеве датування» («визначення віку за ізотопом вуглецю-14»). Також використали байєсівське молекулярне датування.
У повідомленні сказано, що всі зразки, які дали молекулярні дані, несподівано виявилися печерними левами. Попри дуже низький вміст власної ДНК у більшості зразків, вчені отримали п’ять майже повних мітохондріальних геномів і один частковий ядерний геном. «Філогенетичний аналіз» («побудова еволюційних спорідненостей») показав моніфілетичну групу всередині лінії spelaea-1.
Ядерний геном найкраще збереженого зразка підтвердив розмежування левових ліній і тигрів. Палеопротеомний аналіз виявив діагностичний варіант амінокислоти в білку alpha-2-HS-glycoprotein, який відповідав левам. За оцінкою авторів, печерні леви потрапили на архіпелаг між приблизно 72 700 і 37 500 років тому.
У матеріалі зазначено, що тоді існував сухопутний міст, який з’єднував північ Японії з материком під час останнього льодовикового періоду. Тварини, за повідомленням, дісталися навіть південно-західних регіонів архіпелагу. Це сталося попри припущення, що такі оселища більше підходили тиграм.
Автори пишуть, що печерні леви співіснували з вовками, бурими ведмедями, азійськими чорними ведмедями та ранніми людськими популяціями. Вони вважають, що леви лінії spelaea-1 зберігалися на архіпелазі щонайменше 20 000 років після зникнення в Євразії. Також припускають, що це могло бути більш ніж на 10 000 років пізніше за остаточне зникнення у східній Берінгії.
Дослідники закликали до переоцінки субфосильних решток левів і тигрів у середніх широтах Євразії. Мета — точніше описати зміни ареалів і «пояс коливань левів і тигрів» («зону історичної зміни домінування видів»). Дослідження опублікували 26 січня 2026 року в Proceedings of the National Academy of Sciences.
Генетичний аналіз показав: у Японії в пізньому плейстоцені жили печерні леви з’явилася спочатку на Цікавості.
