3795
Обмін слиною під час поцілунку може бути не лише проявом інтимності, а й механізмом мікробної та гормональної взаємодії, що потенційно впливає на здоров’я та емоційний зв’язок партнерів.
Мікробіолог Ремко Корт з Вільного університету Амстердама розглядає слину як «фактор впливу та відображення інтимності». «Глибокий поцілунок передбачає змішування слини і прямий контакт язиків…», — пише він. За попередніми оцінками, під час 10-секундного поцілунку може передаватися до 80 мільйонів бактерій. Це сприяє вирівнюванню складу мікробіому ротової порожнини партнерів.
Після кишечника ротова порожнина є другою за різноманітністю бактеріальною екосистемою організму. Її мікроорганізми можуть впливати на запалення та віддалені органи, включно з мозком і серцем. Корт припускає, що мікробна схожість підсилює сенсорні сигнали — смак, запах, емоційне сприйняття. «Мікробна схожість… може підсилювати бажання продовжувати інтимні стосунки», — зазначає він.
Слина також містить гормони, зокрема кортизол і адреналін. У процесі поцілунку зростають рівні окситоцину та дофаміну, що впливають на прихильність. Деякі бактерії здатні реагувати на ці нейромедіатори, формуючи «біоповедінковий зворотний зв’язок». Таке поєднання мікробних і нейроендокринних механізмів створює гіпотезу про взаємне посилення любові та фізіологічного благополуччя.
Водночас обмін мікроорганізмами може передавати патогени, що пояснює соціальну вибірковість глибоких поцілунків. Корт представив дослідницький дизайн для перевірки цих ідей у журналі Evolution and Human Behavior. Таким чином, поцілунок постає як біосоціальний феномен, де інтимність і мікробна екологія переплітаються.
Поцілунки можуть змінювати мікробіом і почуття з’явилася спочатку на Цікавості.
