3218
Математичне мислення традиційно пов’язують із появою письма приблизно п’ять–шість тисяч років тому. Нове дослідження ставить це припущення під сумнів, аналізуючи рослинні орнаменти на розписних керамічних фрагментах галафської культури. Ці пам’ятки походять із півночі Месопотамії та датуються приблизно 8000 років тому.
Дослідження зосереджене на флористичних мотивах, зафіксованих на кераміці з 29 галафських поселень. За повідомленням авторів, саме ці фрагменти є одними з найдавніших ботанічних зображень у доісторичному мистецтві. Водночас вони свідчать про наявність абстрактного мислення, зокрема математичного.
«Дослідження свідчить, що математичне пізнання сформувалося задовго до письма, будучи вбудованим у ремісничі традиції, такі як розпис кераміки та різьблення печаток. Воно демонструє, що складне абстрактне мислення вже існувало в неолітичних спільнотах», — зазначив Лоран Давен, археолог Єврейського університету в Єрусалимі, який не брав участі в роботі.
Найдавніші художні прояви верхнього палеоліту Європи датуються близько 40 000 року до н.е. Попри важливу роль рослин у господарстві, неолітичне мистецтво здебільшого зосереджувалося на антропоморфних і зооморфних образах. Зображення рослин — квітів, кущів чи гілок — траплялися рідко.
За даними статті, опублікованої в Journal of World Prehistory, систематичне використання рослинних орнаментів уперше з’являється саме в галафській культурі, датованій 6200–5500 роками до н.е. «Наскільки нам відомо», — зазначають автори, — «це найраніший приклад такого підходу».
У листі до New Atlas Давен уточнив, що розписна кераміка галафського періоду демонструє найраніше систематичне й поширене застосування рослинних мотивів у доісторичному мистецтві. Йдеться не про поодинокі приклади, а про стійку традицію.
Команда під керівництвом Йосефа Гарфінкеля проаналізувала тисячі фрагментів і класифікувала мотиви на чотири групи: квіти, кущі, гілки та дерева. Квіти виявилися найпоширенішими — їх зафіксовано на 375 фрагментах. Вони вирізняються точністю виконання та симетрією.
Пелюстки квітів утворюють послідовність 4, 8, 16, 32 і 64. Це відповідає «геометричній прогресії» — числовій послідовності, у якій кожен наступний елемент є кратним попереднього. Така повторюваність, за висновком авторів, не є випадковим художнім вибором.
Дослідники також зафіксували квіти з 6, 7 або 13 пелюстками. За повідомленням авторів, ці відхилення, ймовірно, пов’язані з нижчим рівнем майстерності, а не з альтернативною системою підрахунку.
Гарфінкель повідомив New Atlas, що робота робить два внески у вивчення когнітивної еволюції людини. Перший — фіксація найдавнішої появи рослинних мотивів у мистецтві. Другий — виявлення ознак математичного знання через повторювані підрахунки пелюсток.
У статті також висловлено припущення, що така система могла виникнути через практичні потреби ранніх поселень. Контрольоване поділення простору могло бути корисним для рівного розподілу врожаю та інших ресурсів. Автори наголошують, що це пояснення є інтерпретацією на основі виявлених закономірностей.
Орнаменти на кераміці довели: математика старша за письмо з’явилася спочатку на Цікавості.
