3070
Дані з давніх порід показують, що клімат Землі залишався мінливим навіть під час екстремального стану «Землі-снігової кулі».
Уявлення художника про Землю приблизно 700 мільйонів років тому під час Снігової Землі. Авторство: Цей файл ліцензовано за ліцензією Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International. Авторство має бути надано Пабло Карлосу Будассі.
Період «Земля-снігова куля» припав на кріогенний період між 720 і 635 мільйонами років тому. Вважалося, що тоді кліматична система була майже повністю «заморожена». Льодовики досягали тропіків, а обмін між океаном і атмосферою пригнічувався. Короткочасні коливання клімату вважалися неможливими.
Дослідження, опубліковане в Earth and Planetary Science Letters, демонструє іншу картину. Аналіз показав кліматичні цикли річного, десятилітнього й столітнього масштабів. Вони подібні до сучасних кліматичних ритмів. Це суперечить уявленню про повністю стабільний «замерзлий» світ.
Ключовими стали «варви» — тонкошаруваті осадові породи з островів Гарвеллах біля Шотландії. Вони сформувалися під час «стюртського зледеніння», найтривалішої фази Снігової Землі. Дослідники проаналізували понад 2600 річних шарів формації Порт-Аскайг. Кожен шар зафіксував окремий рік осадонакопичення.
Професор Томас Джернон зазначає: «Ці породи зберігають повний набір кліматичних ритмів, які ми знаємо сьогодні». Виявлено сигнали, подібні до «Ель-Ніньйо» та сонячних циклів. Це вказує на внутрішню схильність клімату до коливань. Навіть екстремальні умови не повністю їх придушують.
Доктор Хлоя Гріффін пояснює: «Ці породи діють як природний реєстратор даних». Мікроскопічний аналіз вказує на сезонні цикли замерзання й відтавання. Середовище було глибоководним і спокійним під льодовим покривом. Саме це дозволило зберегти детальний запис.
Кліматичне моделювання показало критичну умову мінливості. Якщо близько 15 % океану залишалося відкритим, взаємодія атмосфери й океану відновлювалася. Доктор Мінмін Фу каже: «Навіть обмежені ділянки відкритої води можуть підтримувати сучасні кліматичні режими». Це пояснює зафіксовані коливання.
Отримані дані підтримують сценарій «слишкової кулі» або «водного поясу». У такому стані Земля була загалом замерзлою, але з локальними «вікнами» відкритого океану. Ці інтервали були короткочасними. Вони контрастували з фоновою стабільною холодною фазою.
Професор Джернон підсумовує: «Навіть у найекстремальніших умовах кліматична система може бути активованою». Це важливо для розуміння стійкості клімату. Висновки мають значення і для прогнозування майбутніх збурень клімату Землі.
Вчені знайшли кліматичні цикли у найхолодніший період Землі з’явилася спочатку на Цікавості.
