2430
Завдяки передовим методам візуалізації вчені вперше виявили раніше непомічені скам’янілі комахи всередині бурштину з особистої колекції Йоганна Вольфганга фон Гете, відкривши новий вимір цінності історичних наукових зібрань.
Колекція бурштину, зібрана Йоганном Вольфгангом фон Гете, нині зберігається в Національному музеї Гете у Веймарі та налічує 40 балтійських зразків, які зовні виглядають як звичайні золотисті камені. Однак дослідники з Єнського університету встановили, що щонайменше два з них приховують три скам’янілі тварини, невидимі неозброєним оком і, ймовірно, невідомі самому Гете.
Щоб дослідити ці «біологічні капсули часу», команда застосувала «синхротронну мікрокомп’ютерну томографію» — неруйнівний метод тривимірної візуалізації, подібний до медичної діагностики. Сканування провели на Німецькому електронному синхротроні DESY у Гамбурзі, що дозволило отримати надзвичайно детальні 3D-зображення грибного комара, чорної мухи та мурахи, запечатаних у смолі мільйони років тому.
Особливу наукову цінність мала мураха, яка виявилася представником вимерлого виду † Ctenobethylus goepperti. «Завдяки винятковій збереженості ми змогли описати цей вид детальніше, ніж будь-коли раніше», — пояснює Бернгард Бок з Філетичного музею Єни. Вперше вдалося візуалізувати не лише зовнішні риси, а й внутрішні скелетні структури голови та грудної клітки, що є рідкісним анатомічним доказом для палеонтології мурах.
На основі отриманих даних команда створила детальну 3D-реконструкцію, доступну онлайн для науковців усього світу. «Ця модель допоможе колегам ідентифікувати та порівнювати інші зразки цього виду», — зазначає Даніель Трегер з Єнського університету. Порівняння з сучасними мурахами роду Liometopum свідчить, що ці вимерлі комахи, ймовірно, будували великі деревні гнізда, що пояснює їхню часту присутність у бурштині.
Цікаво, що сам Гете майже не цікавився бурштином як джерелом біологічної інформації. Його приваблювали насамперед оптичні властивості смоли, яку він використовував для шліфування лінз у межах своєї теорії кольорів. Попри те, що наукові праці про бурштин уже існували в XVIII столітті й були в його бібліотеці, їхній потенціал для біології ще не був очевидним.
«Гете вважають засновником морфології, і він, імовірно, був би вражений тим, що сьогодні ми можемо дізнатися з його колекції за допомогою новітніх методів», — підкреслює Бок. Це відкриття не лише розширює знання про еволюцію комах, а й демонструє, що історичні колекції залишаються науково актуальними, навіть через століття після їх створення.
У бурштині знайшли нові скам’янілості з’явилася спочатку на Цікавості.
