2156
Зміна клімату призвела до того, що Арктика вступила в нову еру екстремальних погодних явищ, яка вже має тривалі та далекосяжні наслідки для екосистем і кліматичної рівноваги планети.
Нове дослідження міжнародної групи науковців, опубліковане в журналі Science Advances, базується на аналізі понад 70 років кліматичних даних і фіксує різке зростання «погодні екстремуми» — короткочасні, але інтенсивні події, що не відображаються у середніх показниках. Йдеться про спеку, посухи, аномальні опади та зміни снігового покриву, які за останні три десятиліття стали значно частішими й просторово ширшими.
Порівняння періодів 1950–1979 та 1993–2023 років показало, що на значній частині Арктики екстремальні явища з’явилися лише нещодавно. Особливо виражені «гарячі точки кліматичних змін» виявлені в Центральному Сибіру, Західній Скандинавії, прибережній Гренландії та Канадському високогірному Арктичному архіпелазі. «Наші результати свідчать, що частота екстремальних погодних подій різко зросла, і Арктика входить у нову кліматичну фазу», зазначив еколог Гарет Фенікс з Університету Шеффілда.
Одним із найбільш руйнівних проявів є «дощ на снігу» — явище, за якого опади замерзають на поверхні снігового покриву, утворюючи крижану кірку. Вона блокує доступ до їжі для тварин, зокрема північних оленів, які залежать від лишайників. Такі події свідчать про порушення звичної «сезонності» — річного ритму кліматичних умов, що є критично важливим для функціонування арктичних екосистем.
Хоча дослідження не оцінювало безпосередні біологічні наслідки, автори наголошують на ймовірних каскадних ефектах. «Сезонні умови, включно з тривалістю вегетаційного періоду та сніговим режимом, мають вирішальне значення для виживання північних видів», пояснює кліматолог Юха Аалто з Фінського метеорологічного інституту.
Посилення екстремумів також пов’язують із явищем «арктичного побуріння» — скорочення рослинного покриву внаслідок кліматичного стресу, а також зі змінами вуглецевого балансу регіону. Танення тундри та скорочення морського льоду зменшують здатність Арктики поглинати вуглець, потенційно перетворюючи її з поглинача на джерело викидів.
«Наші результати показують, що арктичні екосистеми дедалі частіше зазнаватимуть кліматичних умов, яких вони ніколи раніше не переживали», зазначив геолог Міска Луото з Гельсінського університету. Дослідники підкреслюють, що за відсутності суттєвого обмеження глобального потепління ці зміни можуть стати незворотними, з наслідками, що виходять далеко за межі Арктики.
В Арктиці зафіксували різке зростання екстремальної погоди з’явилася спочатку на Цікавості.
