1830
Прототаксити — гігантські скам’янілі утворення палеозою — можуть належати до повністю вимерлої гілки життя, що не має сучасних аналогів.
Близько 400 мільйонів років тому в болотистих екосистемах пізнього силуру співіснували “хвощі”, “папороті” та інші ранні наземні рослини. Серед них височіли безгіллясті колони заввишки до 8 метрів, відомі як “Prototaxites”. Їхня морфологія не вписувалася в жодну відому групу організмів. Саме ця невідповідність понад століття ускладнювала класифікацію.
Перші знахідки з району затоки Гаспе в Канаді геолог Джон Вільям Доусон у XIX столітті інтерпретував як залишки дерев. Назва «перша хвойна деревина» закріпилася, хоча сумніви зберігалися. Лише у 2001 році було висунуто гіпотезу, що Prototaxites — це гігантський “гриб”. Пізніше, у 2017 році, деякі мікроструктури навіть порівнювали з плодовими тілами грибів “Ascomycota”.
Однак нове дослідження британських науковців поставило це під сумнів. Вони проаналізували мікроскопічну анатомію та “хімічний склад” кількох зразків P. taiti. Результати не підтвердили жодну з наявних гіпотез. Ані гриби, ані рослини, ані водорості, ані лишайники не відповідали поєднанню ознак.
«У підручниках з анатомії сучасних грибів ми ніколи не бачимо таких структур» (Александр Хетерингтон). Учений зазначає, що трубчаста будова та спосіб з’єднання клітин у прототакситів є унікальними. Навіть гіпотеза про “гібридну” природу була відхилена.
«Ми не можемо віднести прототакситів до жодної існуючої лінії» — підсумовують автори. Вони пропонують розглядати ці організми як представників раніше неописаної, повністю вимерлої групи “еукаріотів”. Це означає, що в минулому дерево життя було значно різноманітнішим, ніж сьогодні.
Подальша доля цієї гілки залишається загадкою. Можливо, вона зникла без нащадків. Прототаксити нагадують, що еволюція — це експеримент із численними втраченими шляхами, сліди яких ми лише починаємо усвідомлювати.
Загадкові гіганти можуть бути абсолютно новим видом життя, якого більше не існує з’явилася спочатку на Цікавості.
