1310
Узимку квіти потребують особливої уваги, адже саме зараз закладається їхній майбутній вигляд.
У січні радять поступово діставати герань із прохолодної зимівлі, де вона перебувала за температури близько 10–15 градусів. У таких умовах рослина майже не розвивається, витягується через нестачу світла і потребує оновлення. Саме в цей період варто братися за обрізку, щоб омолодити кущ і стимулювати появу нових пагонів.
Кардинальна обрізка передбачає, що від рівня ґрунту залишається лише кілька сантиметрів стебла. Такий підхід дозволяє активізувати сплячі бруньки, отримати якісний посадковий матеріал і сформувати компактну, пишну рослину. Чим більше нових пагонів утвориться навесні, тим більше квітконосів з’явиться влітку.
Перед живцюванням важливо добре підсушити ґрунт у горщику. Земля має бути сухою хоча б на глибину пальця. Якщо обрізати рослину у вологому субстраті та одразу перенести в тепло, зростає ризик втратити і материнський кущ, і живці. Після підсушування пагони зрізають між вузлами, адже саме так герань швидше нарощує кореневу систему.
З живців прибирають зайве листя, залишаючи лише кілька здорових листків. Це зменшує випаровування вологи й допомагає рослині спрямувати сили на укорінення. Після підготовки живці радять додатково підсушити протягом кількох годин.
Для подальшого росту підходить поживний, легкий ґрунт із хорошою повітропроникністю. Важливо, щоб у ньому вже містився базовий запас поживних речовин, адже після появи коренів рослина одразу почне активно рости. Полив на етапі укорінення має бути дуже помірним, без застою води, і лише після формування кореневої системи можна переходити до більш стабільного зволоження.
Материнський кущ після обрізки також потребує підтримки. Підживлення вносять обережно, поверхнево, не пошкоджуючи коріння. Спочатку радять полити звичайною водою, а вже потім застосовувати засоби для стимуляції росту листя. Підживлення використовують дозовано й не надто часто, щоб не нашкодити рослині.
Такий підхід у січні допомагає без поспіху підготувати герань до нового сезону. Рослина поступово прокидається, нарощує зелену масу й навесні виглядає міцною та здоровою, а влітку тішить рясним цвітінням.
