875
Скам’янілості з Північної Америки показують, що динозаври залишалися різноманітними й екологічно успішними до самого моменту астероїдного удару, який раптово припинив їхнє домінування.
Тривалий час вважалося, що динозаври поступово занепадали задовго до масового вимирання. Нове дослідження, опубліковане в журналі Science, спростовує цю ідею. Аналіз виконали науковці з Університету Бейлора, Університету штату Нью-Мексико та Смітсонівського інституту. Дані свідчать про стабільні та здорові екосистеми динозаврів наприкінці крейди.
Ключові докази походять із формації Кіртленд у басейні Сан-Хуан. «Формація» — це геологічний комплекс порід одного віку, що зберігає викопні рештки. Вік скам’янілостей становить від 66,4 до 66 мільйонів років. Це безпосередньо передує межі крейди та палеогену. «Вони не перебували в занепаді — це були яскраві, різноманітні спільноти», зазначає Даніель Пеппе.
Екологічний аналіз показав, що динозаври жили в окремих «біопровінціях» — регіонах зі специфічними кліматичними умовами та складом фауни. Ці відмінності формувалися переважно температурними градієнтами. Фізичні бар’єри відігравали другорядну роль. «Динозаври процвітали, і астероїдний удар буквально вибив їх з екосистем», наголошує Ендрю Флінн.
Після катастрофи екологічний простір звільнився для інших груп. Протягом приблизно 300 000 років ссавці почали швидко диверсифікуватися. Вони зайняли нові трофічні ніші та продемонстрували гнучкість адаптацій. Температурні закономірності, що існували за динозаврів, частково збереглися і в палеоцені.
«Ссавці на півночі та півдні залишалися різними», підкреслює Флінн. Це відрізняє дане вимирання від інших подібних подій. Дослідження показує, що вимирання динозаврів було не наслідком слабкості, а результатом рідкісної космічної катастрофи. Воно підкреслює водночас стійкість і вразливість життя на Землі.
Вчені спростували міф про занепад динозаврів до катастрофи з’явилася спочатку на Цікавості.
