4278
Багато садівників мріють про затишну й гармонійну ділянку, де кожна рослина має своє місце і не заважає іншим. Але інколи достатньо одного вдалого на перший погляд саджанця, щоб через кілька років зіткнутися з серйозними труднощами. Агресивні рослини ростуть швидко, витісняють сусідів і не залишають шансів для нових посадок. Найнеприємніше те, що після видалення вони часто знову дають поросль і роками не зникають із саду.
Такі культури здаються ідеальними, адже вони витривалі, невибагливі та легко заповнюють порожні місця. Спочатку це радує, але згодом стає зрозуміло, що вони буквально знищують усе навколо. Вони розповзаються по клумбах, проникають на грядки і навіть можуть підбиратися до фундаменту будинку.
Серед менш небезпечних, але все ж проблемних рослин часто згадують хміль звичайний. Це ефектна ліана, яка швидко росте і щовесни відновлюється, проте її коріння здатне долати будь-які перешкоди та розповзатися на великі відстані. Позбутися такої кореневої системи вкрай складно, а пагони з колючками можуть ще й травмувати шкіру.
Ще один приклад – кампсис укорінювальний. Він приваблює яскравими квітами і добре почувається навіть у складних умовах, але дуже швидко утворює густі зарості. Кореневі нащадки з’являються далеко від основної рослини, і боротьба з ним може тривати роками.
Душиста, або кленолиста, малина також потребує контролю. Вона цінується за декоративність, однак коренева поросль швидко заповнює весь вільний простір. Я раджу одразу обмежувати її ріст, інакше вона легко поглине клумби й доріжки.
Не менш підступними можуть бути шипшина голчаста та декоративний фізаліс. Обидві рослини активно розростаються, утворюють щільні зарості й витісняють інші культури. Без обмежень вони швидко займають великі площі та потребують значних зусиль для стримування.
Окремої уваги заслуговує золотарник канадський. Його пишні суцвіття виглядають привабливо, але рослина агресивно змінює склад ґрунту, витісняє сусідів і легко поширюється на великі відстані. Ще складнішою у боротьбі вважають хоутюнію, яка миттєво захоплює простір і відновлюється навіть із дрібних уламків кореня.
Найпоширенішим і водночас найпідступнішим агресором часто стає звичайний кульбаб. Його глибокий корінь і здатність швидко розсіватися роблять боротьбу тривалою і виснажливою.
