2399
Як передає Укрінформ, про це повідомляє DW.
Як зазначається, це на п’ять відсоткових пунктів більше, ніж результати того ж опитування дворічної давнини.
Однак існують значні відмінності в цьому питанні, залежно від політичної орієнтації респондентів.
Загалом 85% людей, які виступають проти лівоцентристського уряду Дональда Туска, підтримують вимогу про збільшення репарацій, тоді як лише 31% прихильників Туска дотримуються такої ж думки.
Релігійність, імовірно, також відіграє вагому роль: поляки, які відвідують церкву хоча б раз на місяць, частіше хочуть отримати репарації від Німеччини, ніж ті, які менш побожні або нерелігійні.
Питання воєнних репарацій давно ускладнює відносини між двома країнами-сусідами.
Німецький уряд відмовляється здійснювати виплати, а президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр ще у вересні заявив, що це питання юридично врегульоване з точки зору Німеччини.
Туск також обережно ставиться до цього питання, вважаючи разом зі своїм урядом, що Варшава не зможе просунути таку вимогу в жодному міжнародному суді через тривалий період — понад вісім десятиліть — що минув з моменту закінчення конфлікту.
Однак новий консервативний президент Польщі Кароль Навроцький публічно закликав стягнути гроші, які Німеччина «заборгувала» його країні.
Уперше про намір звернутися до Німеччини про виплату воєнних репарацій у Польщі заявили у 2017 році. Тоді в Cеймі Польщі було створено групу з оцінки втрат, завданих країні німецьким агресором в роки Другої світової війни.
3 січня 2023 року Варшава офіційно звернулась до керівництва ООН щодо підтримки польської ініціативи виплат Німеччиною воєнних репарацій Польщі за завдані кривди під час Другої світової війни.
