3681
Підживлення саду – це така ж важлива справа, як і підживлення овочевих культур. Без додаткового живлення важко розраховувати на щедрий урожай ягідників чи плодових дерев. Проте існує природний спосіб, який дозволяє суттєво знизити залежність від органічних і мінеральних добрив.
Раджу підсівати в саду конюшину – найкраще ползучу (білу). Вона невисока, легко переносить косіння та витоптування, швидко відновлюється й утворює щільний зелений килим, який не дає розростатися бур’янам. Крім цього, конюшина збагачує ґрунт азотом, якого вистачає більшості садових культур. На відміну від овочів, таких як огірки, гарбузи чи томати, садові рослини споживають азот у значно менших кількостях.
Корені конюшини утворюють симбіоз із корисними бактеріями, які роблять доступними для рослин важливі елементи – фосфор, залізо, кальцій, магній та інші. Завдяки цьому конюшина стає справжнім помічником у саду, покращуючи структуру ґрунту та його родючість.
Є ще один приємний бонус. Якщо у саду росте біла конюшина, кількість шкідників, особливо личинок хруща та інших ґрунтових комах, помітно зменшується. Коріння цієї рослини виділяє природні алкалоїди, які відлякують небажаних “підгризаючих” мешканців ґрунту.
Для підсіву зазвичай достатньо близько одного кілограма насіння на сотку. Конюшина чудово приживається й утримується на одному місці багато років, приносячи користь саду та зменшуючи потребу у внесенні добрив.
Оскільки насіння конюшини дуже дрібне, радимо змішати його з піском або дрібними тирсами – приблизно у співвідношенні один до десяти. Так суміш буде висіватися рівномірно. Насіння можна злегка загорнути граблями, а можна й залишити на поверхні – воно все одно добре сходить.
Найкраще висівати конюшину навесні або влітку, до серпня. Можна робити це й восени, але вже після перших заморозків, щоб насіння не проросло завчасно й не загинуло від холоду.
Дотримуйтеся цих простих порад, і ваш сад розквітне з новою силою. Конюшина не лише прикрасить ділянку, а й допоможе підтримувати здоров’я ґрунту природним способом.
