2399
Матері-одиначці з раком 5 стадії лікарі сказали, що їй залишилося жити кілька місяців. Організація «похорону за життя» допомогла їй зіткнутися з власною смертю.
38-річна Ейпріл Фенк з Нового Орлеана влаштувала свій похорон за життя, щоб перед смертю побачити рідних. Про це пише Business Insider.
Похорон за життя
«Коли ми з мамою побачили срібну сукню у вітрині магазину, я зрозуміла, що маю її купити. Я не виходила заміж у вишуканій білій сукні. І я пропустила свій шкільний випускний вечір. Але я збиралася відвідати найважливішу вечірку свого життя, і я хотіла виглядати якомога гламурніше. Це може здатися моторошним, але я була сповнена рішучості заявити про себе на своєму похороні за життя», — розповіла Ейпріл.
У червні 2024 року у віці 36 років жінці поставили діагноз рак шийки матки. Згодом у неї був аномальний результат Папаніколау-тесту, але, будучи зайнятою матір’ю-одиначкою трьох хлопчиків — Ітана, якому зараз 15 років, Ілая, якому 11 років, та 6-річного Езри — Фенк постійно відкладала подальший огляд.
«Моє небажання було змішане з моєю напруженою роботою хостес у популярному барі в Новому Орлеані, де я намагалася забезпечити свою сім’ю. Однак того літа, коли я працювала в саду, я сіла, щоб зробити невелику перерву між поливанням рослин. Коли я встала, з мене постійно текла кров. Я загорнулася в ковдру та поїхала до лікарні. Мені зробили два переливання крові, перш ніж зробили огляд тазу та біопсію. Лікар був прямолінійним: він сказав, що підозрює щось серйозне, ймовірно, рак. Очікування результатів біопсії було болісним. Тим не менш, я все заперечувала, думаючи, що його побоювання були безпідставними», — пригадує жінка.
Як дізналися про хворобу
Через два тижні її батьки супроводжували жінку на прийом до онколога. Вони були спустошені, коли спеціаліст сказав, що у Фенк рідкісний рак шийки матки. Він сказав, що це агресивний рак, і що їй залишилося жити приблизно рік або півтора року, навіть з лікуванням.
Діти спостерігали, як вона проходила хіміотерапію і втрачала волосся. Було важко пояснити їм ситуацію, особливо найменшому Езрі.
«Ми вчотирьох переїхали до мами й тата, бо так було легше. Я проходила хіміотерапію, імунотерапію та опромінення дев’ять місяців поспіль. Це було приголомшливо та виснажливо. Я перейшла від незалежної мами, яка бігала всюди, до неймовірно слабкої. При зрості 170 см я схудла до 58 кг. Потім на деякий час все покращилося. Здавалося, що я добре реагую, поки в червні цього року не відчула постійний тупий біль, а також періодичні колючі болі в одній з моїх нирок. Рак поширився», — каже Ейпріл.
Організація похорону
Онколог сказав, що жінці, ймовірно, залишилося жити чотири з половиною місяці.
«Мій пріоритет — моя сім’я, яка мене підтримувала протягом усього часу. У свої 25 років я пам’ятаю, як у мене була дивна дискусія з друзями про те, як би ми хотіли, щоб все було організовано, якби нам поставили діагноз невиліковна хвороба. Це була просто одна з тих випадкових розмов. «Я ненавиджу похорони, бо вони такі жалюгідні», — сказала я. «Усі стоять і говорять про те, що вони мали б сказати людині перед смертю». Я сказала, що якби я знала, що помираю, я б влаштувала велику вечірку та запросила свою родину та друзів. Звичайно, колись я ніколи не уявляла, що опинюся в такому становищі», — розповідає хвора жінка.
Вона почала планувати свій похорон заживо — майже одразу після отримання останнього прогнозу. Ейпріл хотіла вчасно зробити це так, щоб це був один з її останніх спогадів.
«Тим часом я хотіла, щоб люди, яких я люблю, пам’ятали мене такою, якою я була, перш ніж я стала надто кволою, щоб попрощатися належним чином і ясно. Я забронювала місце на вечір суботи, 20 вересня 2025 року, і запросила 40 найближчих родичів та друзів. Я попросила їх підготувати для мене рукописні листи. Моєю метою було зробити це якомога приватнішим. Мої сини були єдиними дітьми. Я хотіла, щоб вони були в кімнаті, повній люблячих людей, які б запевнили їх, що вони не залишаться самотніми після моєї смерті», — зізнається Фенк.
Вона також хотіла подякувати кожному гостю за те, що він був частиною її життя. У сам вечір усі були одягнені в елегантні вбрання, як і сама Ейпріл. Жінка зробила зачіску та макіяж, бо хотіла виглядати якнайкраще. Старший брат Ейпріл навіть розпочав похорон з тосту.
