3747
Особливо багато сумнівів з’являється восени, коли починаються роботи із землею чи компостом. Люди викопують ґрунт, а там можна знайти цілу купу білих личинок.
Відрізнити бронзівку від хруща допоможе розмір голови. У хруща вона велика, з потужними щелепами, тоді як у бронзівки – крихітна коричнева цятка. Через слабкі щелепи личинка бронзівки не здатна перегризати живі корені рослин. Вона живиться лише перегнилою органікою, фактично допомагаючи переробляти відходи. Здавалось би, користь очевидна.
Але тут є кілька “але”. По-перше, бронзівка дуже приваблює кротів. Якщо її чисельність у компості чи під старими дошками зростає, кроти можуть перекопати всю ділянку. По-друге, дорослі бронзівки шкодять плодовим деревам, овочам і квітам. Вони виїдають бутони, квіти та молоді зав’язі. Якщо масово зберігати личинок, то ризикуєте залишитися без урожаю.
Крім того, бронзівка – близький родич мохнатої оленки, яка шкодить ще сильніше. Відрізнити їхні личинки без досвіду непросто. У алёнки вони більш волохаті, але на перший погляд різниця майже непомітна.
Дехто радить кидати личинок у компост, мовляв, хай вони “переробляють” органіку. Та варто пам’ятати, що компост ми робимо не заради нього самого, а як цінне добриво для грядок. Будь-який організм, який “з’їдає” частину поживних речовин на власний розвиток, збіднює компост. Виросла личинка – згодом вона перетворилася на дорослу комаху й відлетіла, забравши із собою азот, фосфор і калій. У результаті добриво втрачає частину своєї цінності.
Тож у підсумку бронзівка більше ворог, ніж друг. Контролювати її розвиток необхідно. Личинки накопичуються під пнями, у купах гною чи компосту, і чисельність може бути величезною. Механічно їх знищувати важко, хоча, наприклад, кури їх охоче поїдають.
На допомогу приходять біопрепарати на основі ентомопатогенних грибів, таких як бауверія чи метаризіум. Вони діють не тільки на бронзівку, а й на личинок травневого хруща, алёнки, дротяників, капустянок, а також знижують чисельність слимаків. Використання таких засобів дає змогу м’яко, але системно контролювати широкий спектр шкідників без шкоди для саду.
Пам’ятайте: головне – не разові заходи, а регулярний і м’який контроль. Саме він допомагає зберегти врожай і водночас підтримати здоровий баланс у саду й на городі.
