435
У 2019 році над північною частиною Коста-Рики вибухнув рідкісний метеорит, який після двох мільйонів років подорожі космосом приземлився на Землю у майже ідеальному стані. Його уламки, загальною масою 27 кг, були знайдені поблизу містечка Агуас-Саркас. Дослідники вважають, що це один з найважливіших зразків первинної матерії Сонячної системи — надзвичайно водонасичена й незвично міцна «космічна грязюка», що кинула виклик уявленню про крихкість метеоритів цього типу.
Завдяки сприятливим умовам — сухому сезону та м’якому рельєфу джунглів — уламки збереглися без значних пошкоджень. Деякі з них мали унікальну іридисцентну синю кірку плавлення. Відеоаналіз підтвердив, що метеорит увійшов у атмосферу майже вертикально зі швидкістю 14,6 км/с і вибухнув на висоті 25 км, створивши яскравий спалах, який зафіксували супутники.
Зразок, відомий як Aguas Zarcas, за складом близький до знаменитого метеорита Мерчисон, що впав в Австралії у 1969 році. Обидва належать до класу CM2-хондритів — метеоритів, багатих на органічні сполуки та воду. Проте Aguas Zarcas виявився набагато міцнішим, оскільки, за словами вчених, не зазнавав жодних зіткнень у космосі протягом останніх двох мільйонів років. Це підтвердили дані про рівень опромінення космічними променями.
Початковий розмір метеорита становив приблизно 60 см у діаметрі. Його траєкторія вказує на походження з зовнішньої частини головного поясу астероїдів. Завдяки високій міцності та крутому куту входження значна частина маси досягла поверхні Землі неушкодженою.
Ця подія стала важливим проривом у метеоритиці: з моменту падіння Aguas Zarcas вже опубліковано понад 70 наукових робіт. Його зразки нині вивчаються у провідних лабораторіях світу й можуть допомогти розкрити таємниці формування ранньої Сонячної системи, а також ролі води та органіки в зародженні життя.
У 2019 році над північною частиною Коста-Рики вибухнув рідкісний метеорит, який після двох мільйонів років подорожі космосом приземлився на Землю у майже ідеальному стані. Його уламки, загальною масою 27 кг, були знайдені поблизу містечка Агуас-Саркас. Дослідники вважають, що це один з найважливіших зразків первинної матерії Сонячної системи — надзвичайно водонасичена й незвично міцна «космічна грязюка», що кинула виклик уявленню про крихкість метеоритів цього типу.
Завдяки сприятливим умовам — сухому сезону та м’якому рельєфу джунглів — уламки збереглися без значних пошкоджень. Деякі з них мали унікальну іридисцентну синю кірку плавлення. Відеоаналіз підтвердив, що метеорит увійшов у атмосферу майже вертикально зі швидкістю 14,6 км/с і вибухнув на висоті 25 км, створивши яскравий спалах, який зафіксували супутники.
Зразок, відомий як Aguas Zarcas, за складом близький до знаменитого метеорита Мерчисон, що впав в Австралії у 1969 році. Обидва належать до класу CM2-хондритів — метеоритів, багатих на органічні сполуки та воду. Проте Aguas Zarcas виявився набагато міцнішим, оскільки, за словами вчених, не зазнавав жодних зіткнень у космосі протягом останніх двох мільйонів років. Це підтвердили дані про рівень опромінення космічними променями.
Початковий розмір метеорита становив приблизно 60 см у діаметрі. Його траєкторія вказує на походження з зовнішньої частини головного поясу астероїдів. Завдяки високій міцності та крутому куту входження значна частина маси досягла поверхні Землі неушкодженою.
Ця подія стала важливим проривом у метеоритиці: з моменту падіння Aguas Zarcas вже опубліковано понад 70 наукових робіт. Його зразки нині вивчаються у провідних лабораторіях світу й можуть допомогти розкрити таємниці формування ранньої Сонячної системи, а також ролі води та органіки в зародженні життя.
