144
Дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, виявило, що південні гладкі кити можуть жити понад 130 років, проте антропогенний вплив робить таку тривалість життя недосяжною для їхніх північних родичів.
Південні гладкі кити завжди вважалися важливою частиною океанічної екосистеми завдяки своїй адаптивності до умов навколишнього середовища, зокрема товстому шару жиру та унікальному харчуванню. Згідно з дослідженням, їхній потенційний вік значно перевищує раніше визначену межу в 70 років, досягаючи 132 років. Унікальність південних китів контрастує зі скороченим життєвим циклом їхніх північних побратимів, середня тривалість життя яких становить лише 22 роки.
Головною причиною скорочення життя північних гладких китів є людський вплив. Вони часто стають жертвами зіткнень із суднами, заплутуються в рибальських снастях і страждають від дефіциту їжі через зміни екосистеми. Як зазначається в дослідженні, «збереження старших особин є критично важливим для передачі навичок наступному поколінню», адже ці тварини навчають молодших пошуку їжі, безпечної міграції та захисту від хижаків.
Історично точні оцінки віку китів ускладнювалися через відсутність технологій. Лише з 1955 року хімічний аналіз тканин дозволив точно визначати їхній вік. Важливі дані також отримані від родичів гладких китів – гренландських китів, які можуть жити до 200 років. Докази цього включають хімічні дослідження та знайдені в їхніх тілах гарпуни XIX століття.
Збереження гладких китів є не лише екологічним завданням, але й науковим викликом. Повільне відтворення цих тварин – самки народжують потомство раз на 10 років – ускладнює відновлення популяції. Для повернення чисельності гладких китів до рівня початку XX століття, як свідчать дослідження, знадобиться кілька століть.
