Сирія як приклад падіння диктатури

09.12.2024   23:00    327

 

По ситуації в Сирії певна частина коментаторів пише: країна нині зануриться в такий хаос, що згодом режим Асада будуть згадувати із вдячністю. А як приклад наводять Ірак: падіння режиму Хусейна призвело до глибокого хаосу. Ця точка зору заслуговує на те, щоб бути проаналізована.

По-перше, режим Асада вчиняв щодо власного населення масові вбивства, бомбардування міст, катування й позасудові страти десятків тисяч людей, застосовував хімічну зброю, вчиняв депортації, знищував лікарні разом із пацієнтами й лікарями, створював штучний голод та гуманітарні катастрофи. Ці дії призвели до загибелі сотень тисяч людей, а мільйони змусили стати біженцями. Яких гірших новин у порівнянні з цими ви тепер чекаєте з Сирії?

Останні новини:  Другий день поспіль військові Китаю проводять масштабні тренування поряд із Тайванем

По-друге, будь-яка диктатура ґрунтується на вірі в те, що люди не здатні дати самим собі раду. Вони всі малюки, незрілі й неспроможні, тому їм потрібен керівник, який краще за них знає, як їм жити. Нацисти, комуністи, теократи-аятоли, колоніалісти та просто людожери — всі вони розповідають цю історію. Власне, диктатори виправдовують своє насильство тим, що без нього було би ще більше насильства. (Найкращий спосіб захиститися від дракона – мати свого власного дракона, казали герої Шварца.)

Однак люди, які доклали зусиль до повалення диктатора, тим самим продемонстрували власну суб’єктність. Вони виявилися спроможними. Вони не малюки, а дорослі, які взяли на себе відповідальність. Можливо, у них вийде. Можливо, у них не вийде: не вистачить знань, єдності, емпатії, зрілості, сили людських мереж, толерантності. Можливо, вони врешті стануть такими самими людожерами. Але принаймні є шанс. Шанс на свободу завжди краще гарантованої несвободи.

Останні новини:  У Пентагоні сказали, чи досі війська КНДР знаходяться у Курській області

Німеччина після Гітлера стала демократією, а Італія після Муссоліні. Іспанія підняла голову після Франко. Радянський Союз після Сталіна продемонстрував відлигу. Південна Корея пережила всіх своїх диктаторів і почувається непогано.

По-третє, диктатура пропонує всім один шлях.

Падіння диктатури створює безліч шляхів, чимало сценаріїв.

І коли все розвалюється на шматки, різні шматки підуть різними шляхами. В результаті насильства стане менше, а щастя більше.




Коли розвалився Радянський Союз, кілька країн обрали шлях демократії, інші досягли рівня гібридних режимів, і навіть серед автократій є набагато лагідніші за СРСР. Коли розвалився Ірак, то принаймні Іракський Курдистан пішов шляхом формування сучасної державності. Серед колишніх колоній європейських імперій є чимало доволі успішних країн. Так чи інакше, руйнування диктатури та/або імперії завжди відкриває можливості.

Останні новини:  Ізраїль знищив військовий флот Сирії

Проведені навмання постколоніальні кордони збирають в одній державі людей, які не мають відповіді на запитання, навіщо їм бути разом. Не дивно, що такі утворення тримаються докупи лише брутальною силою й залиті ріками крові.

Тож будь-який шанс на свободу краще гарантованої несвободи.

Шлях вгору не обов’язково успішний, але це не означає приреченості на плазування внизу.

Тому падіння кожної диктатури збільшує радість і надію. Навіть якщо надії лише промінчик.

Валерій Пекар, підприємець, громадський діяч, публіцист, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи


uapress.kyiv.ua