188
DF-100 була публічно представлена під час 70-го національного параду Китаю 1 жовтня 2019 року. Тоді повідомлялося, що її радіус дії становив від 2000 до 3000 кілометрів зі швидкістю від 4 до 5 Махів. Система здатна вражати такі цілі, як наземні об’єкти, укріплені конструкції, підземні бункери та великі військово-морські судна. Вона може бути розгорнута парами на пусковій установці транспортного монтажу (TEL) 10×10 і має потенціал для запуску з бомбардувальника H-6K. Нова інформація свідчить про покращену дальність до 4000 кілометрів при збереженні постійної швидкості 4 Маха.
DF-100 працює на надзвукових швидкостях протягом більшої частини свого польоту та слідує траєкторії, яка піднімає її на висоту понад 30 кілометрів. Цей профіль польоту мінімізує атмосферний опір, але збільшує вплив радіолокаційного виявлення. Її система наведення включає в себе інерціальну навігацію, відповідність рельєфу, сцену та супутникове позиціонування, що забезпечує високу точність. Така комбінація дозволяє ракеті вражати як нерухомі, так і рухомі цілі, в тому числі тихохідні кораблі.
Технічні характеристики DF-100 включають довжину понад 9 метрів, діаметр снаряда від 0,7 до 1 метра та вантажопідйомність понад 500 кілограмів. Ракета оснащена прямоточно-реактивним двигуном і досягає швидкості 5 Махів на кінцевій фазі. Її триступенева робота включає початкову фазу розгону з використанням твердотільного ракетного двигуна, фазу крейсерського польоту на висоті від 30 до 40 кілометрів і кінцеву фазу планування. Фаза ковзання включає високошвидкісне маневрування, що покращує її здатність уникати захисту та вражати рухомі цілі.
У звітах Китайського інституту аерокосмічних досліджень ВПС США у 2020 році DF-100 було визначено як частину 656-ї бригади ракетних військ НВАК у провінції Шаньдун. Її мінімальна ефективна дальність у 2000 кілометрів поміщає Тайвань, Південну Корею, Японію та північні Філіппіни в зону ураження.
DF-100 була виділена як проблема, яка викликає занепокоєння в оцінках оборони Тайваню. У жовтні 2023 року Міністерство національної оборони Тайваню повідомило, що ракета може вплинути на регіональну безпеку, обмеживши доступ союзників до навколишніх морів. Ця оцінка узгоджується з розгортанням ракети в рамках ширших цілей Китаю. У відповідь Тайвань придбав системи PAC-3 Patriot, у той час як Південна Корея розгорнула систему THAAD (Terminal High Altitude Area Defense).
Заявлений радіус дії DF-100 простягається через західну частину Тихого океану, що дозволяє їй досягати стратегічних об’єктів, таких як військові бази США на Гуамі, включаючи базу ВПС Андерсен і військово-морську базу Гуаму, які потрапляють у цей діапазон, що робить їх чутливими до точних ударів. Крім того, ключові об’єкти в Японії, такі як військово-морська база Йокосука та авіабаза Місава, зараз знаходяться в межах досяжності, створюючи пряму загрозу для дислокованих там сил США та їхніх союзників. Здатність DF-100 вражати великі військово-морські кораблі також піддає підвищеному ризику авіаносні ударні групи, що діють у західній частині Тихого океану, потенційно змінюючи стратегії розгортання військово-морських сил у регіоні. Крім того, мішенями можуть стати критично важливі об’єкти інфраструктури в таких країнах, як Південна Корея, зокрема авіабаза Осан і Кемп Хемфріс, що вплине на оперативну готовність збройних сил США та союзників.
Швидкість, дальність і точність ракети дозволяють використовувати її в китайській стратегії протидії доступу/відмови в зоні (A2/AD). Ці характеристики можуть кинути виклик існуючим системам протиракетної оборони, скорочуючи час реакції на перехоплення та збільшуючи ймовірність проникнення оборони. Її здатність нести як звичайні, так і ядерні боєголовки ще більше підвищує експлуатаційну корисність.
