У своєму дослідженні науковці використали модель штучного інтелекту – глибоку контрастну мережу, яка дозволяє розпізнавати обличчя, пише Успіх in UA.
Дослідники надали базу даних уряду США, що містить 60 тис пар відбитків пальців, які іноді могли належати одній і тій самій людині (але з різних пальців), а іноді належали різним людям.
Професор Го з факультету комп’ютерних наук Колумбійського університету разом із колегами провів дослідження. Деякий час журнали відхиляли цю роботу, але команда вчених подала апеляцію:
“Спочатку судово-медичне співтовариство викликало сильний опір. У першій або двох версіях нашої статті вони говорили, що це загальновідомий факт: не буває двох однакових відбитків пальців. Я думаю, що це дійсно допомогло покращити наше дослідження, тому що ми просто продовжували додавати до нього більше даних (підвищуючи точність), поки в кінцевому підсумку докази не стали незаперечними”, – сказав професор Го.
Під час спостереження система виявила, що відбитки з різних пальців однієї людини дуже схожі. Так, система змогла визначити, в яких випадках відбитки пальців належали одній і тій самій людині з точністю для однієї пари. Таким чином науковці спростували гіпотезу про те, що кожен відбиток пальця “унікальний”, повідомляє 5.ua.
Професор Го пояснив цей факт тим, що раніше під час судово-медичного аналізу увагу звертали на різні розгалуження і кінцеві точки відбитків пальців, які зазвичай використовуються для традиційних маркерів для ідентифікації відбитків пальців.
“Вони чудово підходять для відображення відбитків пальців, але ненадійні для виявлення кореляції між відбитками пальців однієї людини”, – сказав Го.
І хоча автори дослідження заявили, що припускають потенційну похибку даних, вони впевнені, що це відкриття допоможе у подальших кримінальних розслідуваннях.
Крістоф Шампод – професора криміналістики школи кримінального правосуддя університету Лозанни в Швейцарії відмітив, що методи глибокого навчання на зображеннях відбитків пальців викликають великий інтерес. Водночас, науковець, який не брав участі у дослідженні, не вірить, що це дослідження стало справжнім відкриттям.
“Їхній аргумент про те, що ці форми певною мірою співвідносяться між пальцями, був відомий з самого початку відбитків пальців, коли це робилося вручну, і був задокументований роками”, – сказав Шампод.
У відповідь Го заявив, що ніхто ніколи систематично не оцінював і не використовував подібність між відбитками різних пальців однієї і тієї ж людини так, як це зробили у новому дослідженні.
“Ми перші, хто прямо вказав, що подібність обумовлена орієнтацією виступів в центрі відбитка пальця. Більш того, ми перші, хто спробував зіставити відбитки різних пальців однієї і тієї ж людини, принаймні, за допомогою автоматизованої системи”, – сказав Го.
Професор кафедри кримінології, права та суспільства Каліфорнійського університету в Ірваїні Саймон Коул відмітив цікавість статті та саме дослідження, але вважає, що її практична користь і важливість перебільшені.
“Ми не помилилися щодо відбитків пальців. Недоведене, але інтуїтивно вірне твердження про те, що не існує двох “точно однакових” відбитків пальців, не спростовується фактом, що відбитки пальців схожі. Відбитки пальців різних людей, як і однієї і тієї ж людини, завжди були схожі”, – сказав експерт.
У свою чергу команда науковців, яка проводила дослідження, впевнена у результатах і відкрила вихідний код ШІ для перевірки іншими. Сам професор Го стверджує, що важливість дослідження виходить далеко за межі відбитків пальців:
“Мова йде не тільки про криміналістику, мова йде про штучний інтелект. Люди дивилися на відбитки пальців з тих пір, як ми існували, але ніхто ніколи не помічав цієї подібності, поки ми не змусили наш ШІ проаналізувати його. Це просто говорить про здатність ШІ автоматично розпізнавати та отримувати відповідні функції”, – заявив він.