849
Давня цитадель зниклої імперії інків, місто Мачу-Пікчу, розташоване на високогірному плато, пише Успіх in UA.
Команда бразильських геологів з’ясувала, чому місто побудували на висоті 2450 метрів над рівнем моря і завдяки чому воно так добре збереглося.
Архітектура Мачу-Пікчу довгий час спантеличувала дослідників. Споруди в місті побудовані з каменів, але без бетону або якихось інших розчинів, які можуть їх скріплювати. Камені стародавніх будівель настільки щільно підігнані один до одного, що розчин не потрібен, повідомляє bbc.com.
Будувати кам’яне місто на високогірному плато – на перший погляд дивне рішення, адже будівельникам довелося тягти камені вгору, а інки, як відомо, не користувалися колесом.
Проте виявилося, що розташування міста, навпаки, допомогло в його будівництві.
“Розташування Мачу-Пікчу – не випадковість, – каже геолог Руальдо Менегат з Федерального університету Ріо-Гранде-ду-Сул в Бразилії. – Було б неможливо побудувати такі споруди високо в горах, якби в скелі, на якій стоїть місто, не було розломів”.
Проаналізувавши супутникові знімки і дані, зібрані в стародавньому місті, вчені склали карту цих розломів. Виявилося, що Мачу-Пікчу побудували на місці, де перетинаються кілька тектонічних розломів.
Дві великі тріщини довжиною понад 100 км йдуть з північного сходу на південний захід і з північного заходу на південний схід. На їх перетині знаходиться Мачу-Пікчу.
Землетруси в регіоні послаблювали гірську породу, і стародавнім каменарям завдяки цьому було легше вирізати камені потрібної форми. Ослаблений камінь не вимагав довгої обробки, стверджує бразильський геолог.
Планування стародавнього міста відображає структуру тектонічних розломів під ним, каже дослідник. Будинки й сходи збудовані так, що вулиці йдуть паралельно розломів.
До того ж, геолог стверджує, що інші поселення інків – Ольянтайтамбо, Пісак і Куско, будувалися за тими ж принципами. “Кожне з цих поселень ідеально відображає основні напрямки геологічних розломів в районі”, – говорить Менегат.
“На прикладі Мачу-Пікчу ми бачимо, що цивілізація інків була імперією ламаних каменів”, – говорить дослідник.
Крім будматеріалів, тектонічні розломи допомагали інкам збирати воду. Тала і дощова вода стікала вниз, в долину, вздовж розломів. Інки завжди знали, де її можна зібрати.
Водночас розташування міста високо в горах врятувало його від лавин і селевих потоків, які часто стаються в цій гірській місцевості, каже бразильський геолог.
Ще один небезпечний кліматичний фактор – зливи. Розломи рятували місто від затоплення.
“Приблизно дві третини роботи з будівництва фортеці були пов’язані з прокладкою підземної каналізації, – каже Менегат. – Завдяки розломам будувати її було простіше. Вони також пояснюють, чому місто так добре збереглося”, – говорить вчений.
