437
У вересні Непал зіткнувся з найсильнішими повенями за останні десятиліття, спричиненими проливними мусонними дощами, що забрали життя понад 240 осіб.
За даними Всесвітньої погодної атрибуції (WWA), зміна клімату зіграла ключову роль у посиленні цих екстремальних погодних явищ.
Дослідники стверджують, що якби не накопичені в атмосфері викиди викопного палива, повені були б менш інтенсивними і руйнівними.
Маріам Захарія з Імперського коледжу Лондона зазначила, що дощі, які випали на вже вологий ґрунт наприкінці мусону, стали щонайменше на 10% сильнішими та на 70% більш імовірними через вплив глобального потепління. Вчені попереджають, що якщо не скоротити спалювання викопного палива, подібні зливи стануть ще більш руйнівними.
Крім зміни клімату, швидка урбанізація і вирубка лісів також погіршили ситуацію. З 1990 року площа забудованих територій у Катманду збільшилася вчетверо, а лісовий покрив Непалу скоротився більш ніж на чверть з 1989 року. Ці зміни порушили природні водні потоки, що посилило наслідки повеней.
Повені в Непалі зруйнували гідроелектростанції, знесли будинки та мости, ставши черговою катастрофою для гімалайської держави. Рошан Джа, науковий співробітник Індійського технологічного інституту, зазначив, що з кожним градусом потепління атмосфера утримує більше вологи, що призводить до сильніших злив і повеней.
За даними ООН, дедалі інтенсивніші повені та посухи сигналізують про те, що зміна клімату робить водний цикл планети непередбачуваним, що вимагає негайних дій.
