230
Дослідник Петер Понграц з Університету Етвеша Лоранда в Угорщині провів дослідження і довів, що коти насправді здатні демонструвати властивості аморфних тіл, наближаючись до природи рідини.
Головні тези:
- Коти можуть просочуватися крізь дрібні отвори, аналогічно рідині, демонструючи аморфні властивості.
- Вчені довели, що коти усвідомлюють власні розміри та вміють адаптуватися до форми контейнера, у якому перебувають.
- Експерименти показали, що у високих кішок більше ймовірність усвідомлення розмірів тіла та прийняття розумних рішень.
- Вчені розробили комфортні умови дослідження, щоб виявити, як кішки сприймають різні типи отворів.
- Усвідомлення розмірів тіла кішок важливе при виборі стратегії проходження через отвори та прийнятті рішень.
Що відомо про неймовірну властивість котів “просочуватись” крізь дрібні отвори
Зазначається, що Понграц довів, що зіштовхуючись із низкою дедалі більш дрібних отворів, коти здатні “просочуватись” крізь ніх подібно до рідини, хоча і мають вагання у випадку, якщо отвір занадто дрібний.
Окрім цього науковець переконався, що коти мають певний рівень самосвідомості стосовно розмірів власного тіла.
Зокрема, у 2014 році Марк-Антуан Фардін у науковій статті довів, що кішки з часом починають трансформуватись у відповідності до форми контейнера, в якому перебувають.
Це певним чином поміщає кішок у категорію аморфних тіл — не зовсім твердих, але й рідких.
Метою дослідження Понграца була спроба визначити, чи усвідомлюють кішки власне тіло. Зокрема, дослідник брав у 2019 році брав участь в аналогічному дослідженні щодо собак.
За його результатами виявилось, що собаки уникають отворів, які на їхню думку, занадто малі для них. Це доводить, що вони усвідомлюють власні розміри і вміють використовувати цю інформацію.
Що показали результати дослідження із котами
Через норов дослідження котів видається значно складнішим. Через це Понграц розробив умови дослідження, максимально комфортні саме для котів.
Він зробив установку з дощок із вирізаними отворами. Одна серія їх складалася з отворів різної ширини, а друга з різною висотою.
Випробування пройшли 30 із 38 кішок, але його результати можна вважати показовими. У більшості отворів кішки просочувалися до своєї людини з іншого боку без вагань, навіть коли отвір був у половину ширини їхнього тіла.
Але у випадку з панелями різної висоти вони вагалися, якщо отвір був коротшим за висоту їхньої холки, і навіть шукали альтернативні рішення, наприклад, повністю перестрибували через панель.
До такої поведінки були більш схильні вищі кішки, що свідчить, що усвідомлення розмірів тіла відіграє роль у прийнятті рішень.
Крім того, оскільки випробування проводилися в будинках кішок, де вони відчували себе у безпеці, такі коливання навряд чи були пов’язані з побоюваннями про те, що знаходиться по той бік панелі.
Експеримент також показав, що кішки по-різному сприймають ширину та висоту отвору. Вузький отвір не викликав побоювань, і вони легко просочувалися крізь нього. Але висота отвору вимагала більшої уваги, особливо якщо кішці доводилося пригинатися, щоб пробратися через нього.
