866
Українські біженці в різних країнах стикаються з серйозними труднощами у доступі до захисту та допомоги. Бюрократичні перешкоди ставлять під загрозу їхню стабільність та навіть безпеку.
Розповідаємо, як, що і де змінюється у жовтні 2024 року.
Восени чимало країн ЄС заявили про заплановані зміни для біженців, і у більшості випадків ці зміни не на краще. Так, наприклад, у Великій Британії тисячі українських родин можуть залишитися без даху над головою через скорочення пропозицій житла та недостатню підтримку з боку місцевих органів влади. У Польщі, яка прийняла майже мільйон українських біженців, суспільні настрої змінилися через занепокоєння з приводу соціальних виплат. А, наприклад, у Норвегії та Угорщині вважають західні регіони України цілком безпечними для повернення.
Польща: скасовує виплати
З 1 жовтня 2024 року українські біженці в Польщі зіштовхнуться з серйозними змінами у системі соціальних виплат. Зокрема польський уряд вирішив скасувати деякі види фінансової підтримки, які раніше надавалися українським біженцям.
Однією з найбільш відчутних змін стало скасування субсидій на дитячі садки та ясла. Для багатьох українських родин ця допомога була важливою для забезпечення догляду за дітьми, особливо для тих, хто працював або навчався. Крім того, припинено виплати за програмою “Сімейний опікунський капітал”, що передбачала до 12 тисяч злотих на другу дитину і наступних дітей. Ці зміни значно вплинуть на фінансовий стан сімей з дітьми, які раніше отримували таку підтримку.
Нові програми “Активні батьки на роботі” та “Активні будинки” спрямовані на допомогу польським громадянам та не поширюються на українських біженців. Українці можуть претендувати на субсидію “Активні в яслах”, якщо відповідатимуть певним умовам.
Доступною для українських громадян, які мають номер PESEL або інший тимчасовий захист у Польщі, залишається програма “500+” на виплату допомоги на дітей.
Норвегія: посилює міграційну політику
Як стало відомо наприкінці березня, влада Норвегії почала відмовляти українським біженцям у статусі захисту, заявивши, що багато з них більше не відповідають критеріям колективного захисту, який надає доступ до медичної допомоги, працевлаштування, освіти та соціальних послуг.
У Норвегії розширили список “безпечних” регіонів України, до яких увійшли західні області, такі як Львів, Закарпаття та Тернопіль. Для біженців з цих регіонів статус захисту більше не надається
Згідно з заявою міністра юстиції Норвегії Емілі Енжер Мел, це пов’язано з величезною кількістю українців, які прибули до країни з початку війни — понад 80 тисяч осіб, пише NRK. Основні зміни стосуються українців, які проживали за межами своєї країни до початку конфлікту або мають подвійне громадянство — тепер вони отримують відмову у наданні притулку.
Крім того, у вересні Управління у справах іноземців (UDI) розширило список “безпечних” регіонів України, до яких увійшли західні області, такі як Львів, Закарпаття та Тернопіль. Для біженців з цих регіонів статус захисту більше не надається.
Наразі ніхто не був депортований примусово, але українці почали отримувати повідомлення про відмову у наданні притулку.
Нідерланди: планують скоротити термін дозволів на проживання
Скоротити термін дозволів на проживання для біженців планують у Нідерландах. Країна може зменшити термін дії дозволів на проживання для іноземців, які залишили свої країни через війну, з п’яти до двох років. Про це заявила міністр з питань притулку та міграції Нідерландів Маржолейн Фабер, повідомляє Dutchnews.
“Я хочу позбутися постійних дозволів на проживання, — сказала Фабер. — Зараз наш тимчасовий дозвіл на проживання розрахований на п’ять років, але якби це залежало від мене, його скоротили б до двох років”.
На її думку, це зробить більш складним процес возз’єднання сімей. Раніше нідерландський уряд ухвалив рішення, що на возз’єднання з сім’єю зможуть розраховувати лише ті біженці, які мають житло, достатній дохід і прожили в Нідерландах не менше двох років.
Як повідомлялося раніше, уряд Нідерландів планує запровадити нові жорсткі антиміграційні заходи, які стануть одними з найсуворіших у ЄС. Програма включає більш суворі перевірки на кордоні, пропорційне покарання порушників, обмеження на возз’єднання сімей, які передбачають заборону дорослим дітям приєднуватися до своїх батьків, а також акцент на примусовому поверненні.
У Нідерландах тимчасовий дозвіл на проживання хочуть скоротити з п’яти до двох років
Австрія: дає останній шанс
1 жовтня стало важливою датою для українців, які вимушено виїхали до Австрії через війну. Тепер громадяни України, які перебувають під тимчасовим захистом, можуть претендувати на отримання спеціальної карти RWR+ (Rot-Weiß-Rot Karte Plus), яка відкриває нові горизонти для працевлаштування і дає можливість залишатися в країні довше, ніж раніше передбачалося. А за 5 років можна буде подати на постійну посвідку на проживання в Європейському Союзі.
Для того, щоб претендувати на цей документ, необхідно відповідати певним критеріям. Однією з основних умов є наявність роботи протягом останніх двох років мінімум на 12 місяців. Це мають бути українці, які працюють на повну ставку, здатні забезпечити себе фінансово та повністю застраховані.
Серед інших вимог — наявність договору оренди житла, дійсний закордонний паспорт, а також знання німецької мови на рівні A1 або диплом про вищу освіту.
Щоправда, з отриманням RWR+ всі соціальні виплати, які пропонує Австрія, будуть скасовані. Чинними залишаться лише статус біженця та можливість використання “синьої карти” (дозвіл на тимчасове перебування з обмеженим доступом до ринку праці), яка надається переміщеним особам.
Ірландія: скорочує допомогу
В Ірландії планують скоротити допомогу українським біженцям, пише Irish Independent. Принаймні, над цим активно розмірковує уряд країни.
Тривалий час країна виплачувала підвищену допомогу, адже прагнула надати біженцям якомога більше. З початку війни Ірландія платила за розміщення біженців власникам осель по 400 євро, а потім суму взагалі подвоїли.
Проте зараз в уряді констатують, що довготривала підтримка українців створює нерівні умови на ринку житла для інших людей. “Виплата за визнання проживання (ARP) розглядається в контексті Директиви ЄС про тимчасовий захист, яка надає українським біженцям захист ЄС. 800 євро платили людям за розміщення українців незалежно від того, чи працює біженець та який має дохід. Це дає перевагу українцям, якої немає в інших орендарів. Це вибиває з ринку інших орендарів, що несправедливо”, — повідомили в уряді.
Попри це, українцям надалі надаватимуть допомогу, адже про повне скасування підтримки з боку уряду Ірландії не йдеться.
Естонія: змінила умови виплати на житло
Департамент соціального страхування країни з 11 вересня 2024 року змінює умови надання одноразової виплати на оренду житла для тимчасових переселенців. Так, грошову допомогу надаватимуть лише тим українцям, які нещодавно прибули до держави, повідомляє ERR.
“В Естонії проживає значна кількість українських біженців, які перебувають у країні вже понад рік і звернулися по допомогу на оренду житла після продовження первинної посвідки на проживання. З 11 вересня компенсація за оренду може бути надана лише у тому випадку, якщо відповідна заява була подана біженцем протягом перших шести місяців після отримання першої посвідки”, — пояснили у Департаменті.
Ще одна обов’язкова умова — потрібно мати статус тимчасового захисту в країні та зареєструвати місце проживання у органі місцевого самоврядування.
Розмір разової компенсації становить до 1200 євро на родину та не залежить від рівня доходів.
Угорщина: пообіцяла відправляти мігрантів у Брюссель
Уряд Угорщини припинив допомогу на житло для українських біженців, які приїхали із західних регіонів України, бо їх Будапешт вважає “безпечними” для повернення.
А на початку жовтня знов “відмітився” прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який пообіцяв відправляти шукачів притулку з Будапешта в Брюссель. Таким чином він відреагував на критику ЄС щодо угорської політики у питанні мігрантів, пише Politico.
“Ми відправлятимемо мігрантів на площу Гран-Плас у Брюсселі. Якщо Брюссель наполягатиме на своєму рішенні покарати нас, він отримає те, що хоче”, — сказав Орбан.
Перед цим ЄС вирішив оштрафувати Будапешт на 200 млн євро за порушення правил міграції: країна затримує шукачів притулку у транзитних зонах, не зважає на їхнє право залишатися в країні на час очікування фінального рішення, обмежує доступ до процедури отримання захисту тощо.
Угорщина вже двічі проігнорувала штраф. У зв’язку з цим Єврокомісія активізувала спеціальну процедуру вирахування цих коштів і зобов’язала Будапешт сплатити разовий штраф обсягом 200 млн євро плюс пеню розміром 1 млн євро за кожен день зволікання з виконанням рішення суду.
