Нове дослідження припускає, що знаменитий вівтарний камінь Стоунхенджа міг бути привезений з північного сходу Шотландії. Тобто, за 700 кілометрів від місця його встановлення.
Цей шеститонний камінь, який раніше вважали валлійським блакитним каменем, за результатами геохімічного аналізу виявився пісковиком, схожим з породами з Оркадської улоговини Шотландії.
Дослідники з Університету Кертіна та Університету Аберістуїта з’ясували, що камінь міг бути переміщений Британськими островами, найімовірніше, морем.
Хоча транспортування такого великого каменю на таку відстань здається неймовірним, археологічні дані свідчать про наявність розвинених морських шляхів у неолітичній Європі.
Ці висновки підкреслюють, що стародавній світ був набагато складнішим, ніж передбачалося раніше.