Археологи розвели багаття з використанням оксиду марганцю, який часто знаходили на стоянках неандертальців, пише Успіх in UA.
Це зробили для того, щоб перевірити гіпотезу про те, що неандертальці використовували цю хімічну сполуку саме для розпалювання вогнища, а не як пігмент. Їм вдалося виявити, що додавання оксиду марганцю до труту помітно скоротило б час і енергію, необхідні для розпалювання вогню і це могло бути технологічним нововведенням неандертальців, повідомляє nauka.ua.
Попередні дослідження вже показали, що додавання оксиду марганцю MnO2 до букової деревини знижувало температуру її займання. Щоб перевірити це експериментально, археологи змішали подрібнений оксид марганцю з різними видами труту, які були поширеними у північно-західній Європі часів середнього палеоліту, включно з деревиною тополі, соломою з рогозу та грибами-трутовиками.
Експерименти проводили з використанням лише тих матеріалів, які були б доступні неандертальцям, тобто вогонь розпалювали за допомогою кременя та кресала з піриту. У порівнянні з трутом, до якого не додавали оксид марганцю, додавання цієї сполуки вдвічі збільшувало як точність, так і швидкість запалювання вогнища. Додавання подрібненого піриту до труту також покращувало запалювання, але науковці припустили, що оксид марганцю був більш доступним неандертальцям і частіше використовувався для розведення вогнища.