Бійці говорять, що виконали завдання і вибралися живими, бо ніхто «не кіпішував». Після цього бою екіпаж танку назвали «Екіпажем титанів».
В районі Часового Яру на Донеччині українські танкісти вели бій в охопленому вогнем танку. «Приліт» по них стався, як тільки вони виїхали на завдання. Далі їх ще атакували кілька FPV-дронів, і танк зайнявся, але це не завадило бійцям виконати своє завдання. Про цю історію вони розповіли на сторінці 41 ОМбр.
Командир взводу Євген розповідає, що отримали завдання вибити ворожу піхоту з будинку, де вони розмістилися. Але вони ще не встигли виїхати, як їх атакували ударні дрони.
«Ми почали обговорювати, як це зробити безпечно для екіпажу та повернутися живими. Але щойно ми встигли виїхати, як по нас уже був приліт. нарахував 6 штук і після не рахував. Я питаю командира роти по рації: «Це по нас був приліт?» Він відповідає: «Так». Ми тільки почали рух, а вони вже почали нас обстрілювати», — розповів командир взводу Євген.
Він говорить, що після ударів танк зайнявся, а під час руху люк весь час відкривався, і він мав його постійно закривати. Командир взводу розповідає, що поки вони доїхали до потрібного місця, «вже розгорілося нормально», але вони не звертали уваги на те, що вони горіли.
«Мені було поставлене завдання. Треба було допомогти піхоті, бо їй важко без танка. Сенсу повертатися назад не було, бо поки б ми розверталися, вони б нас просто «розібрали». Ну й ми пішли вперед. Треба було просто «розібрати» ту будівлю», — розповів Євген.
Весь цей час танк «вів» з повітря командир роти, за що екіпаж йому дуже вдячний. Через те, що люк раз по раз відкривався, полум’я почало залітати всередину танка. Один з бійців почав затуляти його собою, щоб воно не дісталося боєприпасів.
«Головне — ніколи не кіпішувати в екіпажі. Якщо хтось в екіпажі «закіпішує», то це вже не екіпаж», — говорить механік танку Василь.
Далі Євген, почав викидати з танка все, що встигло зайнятися. Він зізнається, в той момент болі не відчував. Далі він зайнявся сам, і його почали тушити товариші.
«Командир постраждав, обпікся, але вивів нас. Ми не шкодуємо, ми своє завдання виконали. Дякую нашому ротному, бо він мене як сліпе кротеня вивів. З одного боку нас «криють» — пил, з іншого навідник стріляє — теж пил. Не було видно куди їхати. Через те, що танк горів, він бачив нас і виводив, бо він би просто так нас не побачив в лісі», — розповідає механік Василь.
За словами Євгена, Василь «водій від Бога, танкіст з величезним досвідом».
«Він ішов на сьомій передачі, температура була 130 градусів, вижимали з танка все можливе», — розповів Євген.
Бійці відпрацювали по окупантах і змогли вибратися з танку. Зараз вони продовжують нести службу в 41 ОМБр.