Любительський спів дуже корисний при бронхіальній астмі

За голосом нескладно визначити настрій людини, вік, стать, статуру, стан здоров’я. Іноді порушення голосу не пов’язані із лор-патологією. Тому лікар-фоніатр повинен володіти знаннями ендокринології, неврології, гастроентерології, пульмонології… Голос може сигналізувати про захворювання ШКТ. І на першому місці — гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. При закиданні кислоти зі шлунка в стравохід та горлянку обпалюється делікатна слизова оболонка гортані. Вона набрякає, пересушується, викликаючи хронічний ларингіт.

Гормональні дисфункції щитовидної залози також можуть проявлятися порушенням голосу, зміною його тембру та витривалості. Причиною тому (у жінок) — дефіцит естрогенів: у слизових голосових складках є їхні рецептори. Гіпертоніків і сердечників відрізняють млявість звуку та тьмяність тембру. Голос може змінюватися і у людей із проблемами шийного відділу хребта. Захворювання бронхолегеневої та центральної нервової систем також позначаються на силі та тембрі голосу. Гормональні дисфункції та захворювання бронхолегеневої системи — протипоказання для занять вокалом.

Але при цьому аматорський спів дуже корисний для пацієнтів з бронхіальною астмою. Є особливі рекомендації для дівчаток та жінок. У перші три дні критичних днів виключено голосові навантаження. Слизова гортані знаходиться у набряку, і спів, гучна розмова або крик можуть пошкодити голосові складки. Відомо, що дитячий голос формується шляхом наслідування батькам, їхній манері говорити. Вважається, що у крикливої ​​матері буде хрипла дитина.