Спаржа з двома соусами: простота, яка дивує

Історія мого знайомства зі спаржею почалася в середині 90-х. У новорічному номері Приятного аппетита, я побачила приголомшливої краси салат з білої спаржі і полуниці. Як він мене вабив, як я уявляла його райський смак, ооо. Але яка ж спаржа в Харкові в 96 році, правда? Але ми знайшли, баночку білої консервованої спаржі, уявляєте? Тоді з’явилися ананаси в банках, кукурудза, персики, і якимось дивом занесло спаржу. Чоловік привіз мені її з гордим виглядом, і я зробила цей диво салат. Боже, яка це була гидота, мама дорога! Салат ми не з’їли, і про спаржу мріяти припинили. Але коли з’явилася свіжа у продажу, закортіло розкуштувати саму спаржу, тож обрала подачу з соусами, яких до спаржі безліч. Зупинилася на класичному голландезі, ми його вже пробували. Другий варіант соусу, незвичайний, був орієнтований на зелену і фіолетову спаржу, з фундуком і пармезаном. Обидва соуси готуються швидко і нескладно, голландський вимагає трошки вправності.

До речі, голландський соус (фр. sauce hollandaise), оландез — гарячий яєчно-олійний соус. Один із основних соусів французької кухні. Історія У 1651 році Франсуа П’єр де ла Варенн у своїй кухонній книзі Французький кухар наводить рецепт подібного соусу в рецепті Спаржі в запашному соусі. У XVII столітті голландський соус, відомий нині, був похідним від ранніх форм соусу, який, ймовірно, з’явився у Франції завдяки гугенотам. Можливо, це був фламандський або голландський соус, загущений яйцями, що представляв собою солодкий крем, з невеликою кількістю олії, що додається надання структурі однорідності. Більшість істориків вважає, що голландський соус спочатку носив назву «соус Ісіньї». Сьогодні Нормандія має репутацію «кремової столиці» Франції. Під час Першої світової війни виробництво вершкового масла у Франції призупинилося та його імпортували з Голландії. Тоді назва соусу і була змінена голландською з метою вказати на походження одного з інгредієнтів страви, і згодом найменування соусу не змінювалося.