Що насправді означає зелень, якою прикрашають оселю на Трійцю

Наближаються Зелені свята, і українці за традицією знову прикрашатимуть свої домівки запашною травою. Для наших предків розсипана на підлозі лепеха та розвішані на воротах гілки липи мали особливий сенс.

Що означає зелень на Трійцю?

У народі вірять, що трава уособлює життя, оновлення та Божу благодать. До того ж наші предки вважали, що в цей період межа між світами стає тонкою, і на землю приходять русалки та інші потойбічні істоти. Відтак рослини виконували роль потужних оберегів від зла та хвороб.

Головною зіркою Трійці завжди була лепеха, яку ще називають аїром або татарським зіллям. Її гострі довгі листки розстеляли по всій підлозі в хаті та на подвір’ї. Люди вірили, що сильний пряний запах рослини відлякує нечисту силу і приносить в дім спокій. Поряд із лепехою часто клали полин і чебрець, які захищали родину від пристріту та заздрощів.

Окрему увагу пращури також приділяли деревам. Наприклад, гілки клена, липи, дуба та берези ставили за ікони, вішали на вікна, ворота і навіть у хлівах, де зимувала худоба. Свіже листя захищало від злих духів, а за його виглядом господарі визначали майбутнє. Так, якщо до ранку гілки залишалися зеленими, то рік обіцяв бути вдалим для всієї родини.

Чи можна викидати зелень після Трійці?

Після свят українці ніколи не викидали освячену зелень на смітник. Натомість цю траву ретельно висушували та зберігали за іконами протягом року.

Узимку з неї готували цілющі чаї для лікування застуди, а також додавали у воду під час купання, щоб очистити тіло та заспокоїти душу.