577
Шотландський актор Джеймс Макевой представив свій режисерський дебют – фільм «California Schemin'» («Каліфорнійська афера»), який став фінальною подією кінофестивалю у Глазго. Стрічку показали одразу на трьох екранах кінотеатру в центрі міста, де вона закривала фестиваль.
У фінальний вечір Макевой виглядав схвильованим – замість короткої появи він заходив до кожного залу, щоб особисто представити фільм і пояснити, чому ця історія для нього настільки важлива.
Джеймс Макевой добре відомий глядачам завдяки ролям у великих міжнародних проєктах і вважається дуже різноплановим та талановитим актором. Зокрема, він зіграв професора Ікс у франшизі «Люди Ікс», що принесло йому світову популярність, а також запам’ятався роллю чоловіка з множинними особистостями у трилері «Спліт».
Серед інших знакових робіт актора – драма «Спокута», де він виконав роль Роббі, фентезі «Хроніки Нарнії», де зіграв містера Тумнуса, а також серіал «Темні матерії», у якому втілив Лорда Азріела.
«Каліфорнійська афера» заснований на реальних подіях і розповідає про двох друзів із міста Данді в Шотландії – Гевіна Бейна та Біллі Бойда. Вони видавали себе за реперів із Лос-Анджелеса і змогли обдурити музичну індустрію, підписавши контракт із великим лейблом у Лондоні.
В інтерв’ю The Guardian режисер зізнається, що прагнув створити фільм «для людей із таких районів, у яких я виріс». Перед прем’єрою він нервував, ніби сумніваючись у результаті, але глядачі тепло прийняли стрічку.
Фільм поєднує динамічний сюжет, гумор і драму, однак водночас досліджує глибші теми – дружбу, ідентичність і право на власний голос у мистецтві.
У центрі історії – не лише афера, а й питання, хто має право розповідати історії та як на це впливають упередження. Макевой пояснив, як працюють стереотипи щодо зовнішності, мови чи акценту:
Це те, що перестає робити тебе людиною і робить чимось меншим.
З моїм акцентом у мене був досвід, коли я раптом переставав бути людиною з безмежними можливостями і потенціалом – я ставав «тим шотландцем». Мене зводили до звуку, який виходить з мого рота.
Водночас актор підкреслює складність цієї теми:
Я білий чоловік із Північної Європи, тому я усвідомлюю, що говорити про упередження може бути небезпечно, адже є люди, які пережили значно гірше. І я досить успішний, тож на що мені скаржитися.
Стрічка показує, як після перших відмов герої вигадують нову ідентичність – у 2003 році вони перетворюються на реп-дует Silibil N’ Brains, повністю змінюючи акцент і біографію.
За словами одного з героїв, їхній план полягав у тому, щоб згодом розкрити правду і поставити головне питання:
У нас завжди був талант, то чому нам довелося це робити?
Однак історія розгортається інакше – обман поступово руйнує їхню дружбу. Фільм показує, як напруга між бажанням успіху і вірністю собі стає нездоланною.
Макевой проводить паралелі між цією історією і власним досвідом у кіноіндустрії:
Представники музичної індустрії сміялися з них за те, що вони наважилися читати реп із шотландським акцентом – підтекст був таким: «Фолк-музика або, можливо, гітарна група – це все, що ми хочемо від людей, які звучать як ви».
Мені говорили приблизно те саме: це ті фільми, які ти можеш знімати у Шотландії.
Саме це стало поштовхом для створення фільму:
Я хочу розповідати історії про людей із середовища, яке я знаю. Але не розумію, чому вони не можуть бути захопливими. Чому вони не можуть бути пригодами.
Він додає, що індустрія часто нав’язує обмежене бачення:
Ось якими є шотландські історії – безробіття, наркотики, алкоголь, домашнє насильство, вся ця клята низка проблем…
«California Schemin'» намагається змінити цей підхід, поєднуючи соціальну тему з драйвовою історією.
В одній зі сцен герой кричить під неоновою вивіскою: «Не залишай мене тут, у Шотландії». Цей момент одночасно іронічний і емоційний – він знайомий багатьом, хто мріяв виїхати і змінити своє життя.
Макевой також говорить про значення мистецтва загалом:
Ми створюємо мистецтво, тому що нам потрібно бачити себе, щоб досліджувати себе, сміятися над собою, любити себе, ненавидіти себе, досліджувати досвід життя.
Але ми не бачимо, щоб усі були представлені. Є частини суспільства, які взагалі випадають із цього процесу.
На його думку, проблема полягає і в недостатній кількості контенту:
Я не думаю, що ми створюємо достатньо, щоб задовольнити культурні потреби шести мільйонів людей, які живуть у цій країні.
Фільм також піднімає питання про можливості для акторів: «Є, можливо, п’ять акторів у Шотландії, які можуть запустити проєкт – і то не факт, якщо дія відбувається в Шотландії».
У підсумку «Каліфорнійська афера» стає не лише історією про аферу, а й висловлюванням про ідентичність, культурні обмеження та право бути почутим.
Ця історія відгукується і українському досвіду, адже питання мови та акценту довгий час було політизованим і спотвореним. Українську мову намагалися витіснити або звести до чогось «сільського», тоді як російську подавали як «мову міста» чи «мову еліти». У такій реальності багато людей відчували тиск змінювати свою мову, звучання і навіть ідентичність, щоб відповідати нав’язаним уявленням про успіх і престиж.
