5544
Якщо ви знайдете гумор у ніякових ситуаціях, то станете для оточення більш привітною, компетентною і щирою людиною. Це рішення буде кращим, ніж «помирати від сорому» 5 хвилин по тому.
Про це йдеться у дослідженні, результати якого опублікували в Journal of Personality and Social Psychology, пише Time.
Вчені провели 6 експериментів, в яких взяли участь понад 3000 осіб. Учасники читали розповіді про незручні випадки з життя інших людей – хтось перекинув склянку в ресторані, інший помахав рукою не тій людині.
Після цього їм розповідали або показували фотографії реакцій людей, які робили ці ніякові помилки. У деяких випадках люди були збентеженими та червоніли, в інших – реагували з гумором і сміялись із себе.
Потім учасники оцінювали привітність, компетентність, моральність і щирість тих, кого побачили. Загалом людей, які сміялися зі своїх помилок, оцінювали вище, ніж збентежених.
«Сміх із себе є ознакою самоприйняття, а ми любимо людей, які приймають себе такими, якими вони є», – каже співавторка дослідження Овюл Сезер.
Ці висновки збігаються із реальними спостереженнями Ілдіко Таборі, клінічної психологині з Лос-Анджелеса. Вона працює з коміками голлівудської мережі стендап-клубів Laugh Factor.
Ілдіко зазначає, що гумористи, які сміються з себе, знімають напругу та демонструють власну впевненість, що полегшує сприйняття їхнього гумору.
«Це дозволяє глядачам також сміятися з них, і дає дозвіл на людську реакцію», – пояснює психологиня.
Проте учасники дослідження часто вважали збентеження реакцією, що неспівмірна з провиною. Це створювало враження, наче людина відчувала себе гірше, ніж того вимагала ситуація. Занадто сильна сфокусованість на незначній помилці свідчила про підвищену невпевненість або надмірну зосередженість на думці оточення.
За словами Сезер, збентеження є ознакою посиленої самосвідомості – ніби людина надто зосереджена на тому, як її оцінюють. Натомість сміх вказував на те, що людина розуміла несуттєвість помилки, і не вважала бурхливу реакцію доречною. Важливим чинником були не позитивні емоції, а їх пропорційність до ситуації.
Однак дослідження показало, що сміх є доречним лише за умови відсутності шкоди від помилки. До прикладу, якщо людина спіткнулася і збила колегу, через що він отримав травму, то сміх не є відповідною реакцією.
«Якщо хтось інший постраждав, сміх вже не є ознакою впевненості – він здається нетактовним, тому що сигналізує про зневагу. Головне, щоб ваша реакція відповідала серйозності моменту», – підкреслює співавторка дослідження Овюл Сезер.
Вона додає, що якщо хтось постраждав, спостерігачі переходять від оцінки симпатії до аналізу моральних цінностей. У таких ситуаціях люди очікують побачити ознаки жалю.
У заключному експерименті учасники дослідження оцінили людину, що сміялася після травмування колеги, як значно менш компетентну і моральну.
За словами науковиці, в основі цього лежить емоційна саморегуляція – чутливість до ситуації, яку ми демонструємо іншим.
Для того, щоб звикнути реагувати більш розслаблено на несуттєві моменти, варто згадати ефект прожектора – люди схильні переоцінювати увагу інших до наших помилок.
«Це не змінить ваше життя, інші люди не переймаються цим так само, як ви. Вони значно більше зосереджені на власній ідентичності, ніж на інших», – каже Калеб Воррен, професор маркетингу Арізонського університету, який досліджує причини, чому речі викликають сміх.
Науковиця Овюл Сезер рекомендує провести аналіз, чи постраждав хтось від нашої помилки. Ймовірно, відповіддю на це буде «ні».
«Такі вправи на переосмислення можуть допомогти нам тренувати себе. Я теж незграбна людина, схильна до незручних ситуацій. Це дослідження надихнуло мене на те, що не потрібно надмірно вибачатися та червоніти. Найкращий спосіб покращити ситуацію – посміятися з себе, і це також допоможе іншим людям, бо вони зможуть розділити цей сміх», – підсумовує Сезер.
