
Якщо у попередні роки ви витягували моркву з грядки, а вона була “рогата”, вся скручена, з двома-трьома хвостиками – ця стаття точно для вас. Їсти таку моркву можна, але ж виглядає вона так собі й чистити її дуже незручно. Городники, які стикаються з цим щороку, зазвичай грішать на насіння або сорт. Але насіння тут ні до чого – справа майже завжди в землі.
Морква росте туди, куди їй зручно. Якщо ґрунт ущільнений або в ньому трапляються камінці, то коренеплід не може рости прямо вниз і починає обходити перешкоди. Натрапив на камінь – пішов убік. Зустрів тверду грудку – пішов у інший. Звідси і вся ця “рогатість”. Те саме відбувається, якщо внести свіжий гній або великі шматки нерозкладеного компосту.

Рішення одне – працювати з ґрунтом. Перед посівом моркви його треба розпушити глибоко, мінімум на 30 см. Не поверхнево прорихлити, а саме глибоко – лопатою або вилами. Потім треба внести компост або перегній, які вже добре перегнили, і знову перекопати. Ґрунт має бути пухким, однорідним, без грудок і каміння. Якщо земля на ділянці важка і глиниста, то треба додати пісок.
Насіння треба сіяти на глибину 1-2 см, відстань між рядами має бути 25-30 см, між рослинами – 3-5 см. Якщо посіяти густо і не проріджувати, то ваші морквини будуть “штовхати” одна одну і теж деформуються. Насіння зручно змішати з піском або тирсою — тоді воно розподіляється рівномірніше і не лягає купками. Після посіву ґрунт треба притоптати, щоб насіння мало контакт із землею.
Перші тижні два-три після посіву морква не подає ознак життя – це нормально. Не давайте ґрунту в цей час пересихати і не допускайте утворення кірки на поверхні, бо кірка – ще одна причина деформації. Регулярний полив і розпушування між рядами на початку сезону – і морква виросте такою, якою і має бути. Успіхів!

250