6662
1. Її звати Адрієнна Юсефіна Аліса, принцеса Швеції, герцогиня Блекінге. Вона є онукою короля Швеції Карла XVI Густава та його дружини королеви Сільвії.
2. Народилася Адрієнна 9 березня 2018-го, а хрестили її 8 червня того ж року у Стокгольмі в каплиці палацу Дротнінггольм. Цього ж дня дівчинка стала дамою Ордена Серафимів — найвищої нагороди Швеції.
3. Через закон про абсолютну примогенітуру, який діє у Швеції від 1980 року, Адрієнна посідає одинадцяту позицію в лінії успадкування шведського престолу (після кронпринцеси Вікторії, принцеси Естель, принца Оскара, принца Карла Філіпа, принца Олександра, принца Габрієля, сестри — принцеси Леонори та брата — принца Ніколаса).
4. Через рік після свого народження, згідно з нововведенням її діда короля Карла Густава, принцеса втратила право іменуватися титулом «Її королівська Високість». Король заявив, що його молодші онуки більше не будуть членами королівського дому, але залишаться членами королівської родини. Проте Адрієнна не втратила титули принцеси, а також герцогині Блекінге. Її мама, принцеса Мадлен, сказала тоді, що вона тішиться таким змінам, адже її діти матимуть більше можливостей жити своє життя так, як вони захочуть.
5. У Адрієнни є старша сестра, принцеса Леонора (2014 р.н.), та старший брат — принц Ніколас (2015 р.н.). Вони обоє також втратили свої титули «Їхня Високість».
6. Принцеса Адрієнна рідко з’являється на публіці. Її можна побачити лише на важливих сімейних заходах, як, наприклад, святкування Різдва або дні народження чи церемонії хрещення інших королівських дітей.
7. Дівчинка жила зі своєю родиною між Стокгольмом, Лондоном, Нью-Йорком і Флоридою, але наприкінці 2025 року її батьки заявили, що повертаються зі США до Швеції, де їхні діти продовжать навчання у школі.
8. В інтерв’ю журналу Mama 2019 року принцеса Мадлен сказала, що вона та її діти довго чекали на повернення додому до Швеції, і пояснила чому.
«Тут ми проводимо на вулиці набагато більше часу, ніж у Флориді. Там дуже спекотно, і поза домом можна перебувати лише короткий час, тому для них можливість побігати в лісі — це просто мрія. І я сама дуже сумувала за цим», — сказала вона.
