7539
Фото: Getty Images
Північна Корея відправляє своїх громадян на рабську працю в РФ
Північнокорейці живуть в Росії у переповнених неопалюваних контейнерах, працюють до 16 годин щоденно, а душ можуть приймати лише раз на рік.
Північна Корея відправляє своїх громадян на рабську працю в Росію і отримує за це гроші. Корейців змушують працювати до 16 годин на добу за мізерну оплату, жити в нелюдських умовах і виконувати обов’язкові фінансові квоти для держави. Про це йдеться у новому звіті міжнародної правозахисної організації Global Rights Compliance.
У звіті задокументовано системну експлуатацію громадян Північної Кореї, яких направляють на роботу до Росії в межах державної програми працевлаштування. За оцінками дослідників, ця програма охоплює понад 100 тисяч осіб у близько 40 країнах світу і щорічно приносить режиму КНДР до 500 мільйонів доларів.
Згідно зі звітом, робітників залучають переважно до будівельних робіт. Вони змушені працювати до 16 годин на добу, часто без вихідних — деякі повідомляють про роботу 364 дні на рік. При цьому фактична оплата може становити лише близько 10 доларів на місяць.
Окремою формою контролю є так звана державна квота, яку працівники зобов’язані щомісяця сплачувати владі КНДР. Її розмір постійно зростає і вже сягає 700–850 доларів. У разі невиконання квоти борг переноситься, фактично втягуючи людей у боргову залежність.
Умови проживання описуються як нелюдські: робітники живуть у переповнених неопалюваних контейнерах із тарганами та клопами. Душ північнокорейці можуть приймати всього один-два рази на рік.Травми і хвороби працівників ігноруються, робота триває навіть у сильні морози без захисного спорядження.
Також зазначається, що у людей вилучають паспорти відразу після прибуття в РФ. Також зафіксовані випадки фізичного насильства, постійного нагляду та колективного покарання.
Дослідники наголошують, що російські компанії, які залучають північнокорейських працівників, можуть порушувати санкції Організації Об’єднаних Націй, які забороняють використання такої робочої сили.
У звіті підкреслюється, що ця система є частиною державної політики КНДР і використовується як важливе джерело валютних надходжень — вона приносить країні понад 500 млн доларів щорічно.
Правозахисники закликають міжнародну спільноту посилити контроль, розслідування та механізми притягнення до відповідальності для припинення експлуатації працівників.
