Питання справедливої зарплати завжди викликає палкі суперечки. Офіційний прожитковий мінімум в Україні дозволяє закрити хіба що фізіологічні потреби. Натомість соціальний мінімум — сума, що дозволяє людині розвиватися, лікуватися, донатити та відпочивати — виглядає зовсім інакше.

Ми об’єднали дані із реальними ринковими цінами і вивели конкретну суму, необхідну для комфортного життя у великому місті.

Чого хочуть українці: очікування vs ціни

За даними соціологічних опитувань, інфляція суттєво змінила сприйняття грошей. Якщо до повномасштабного вторгнення дохід у 20–25 тисяч гривень вважався цілком гідним, то сьогодні фінансові орієнтири змінилися. Більшість громадян працездатного віку вважає суму від 30 000 до 40 000 гривень на одну людину мінімально прийнятною. Для жителів Києва, Львова, Ужгорода та інших міст із дорогою нерухомістю ця планка автоматично злітає до 50 000 – 60 000 гривень.

Формула комфорту: правило «50/30/20»

Щоб розрахувати об’єктивний бюджет, фінансові аналітики використовують класичне правило розподілу коштів «50/30/20». Саме воно відрізняє «режим виживання» від фінансово здорового та стабільного життя.

• 50% — Базові потреби: те, без чого не обійтися (оренда, комуналка, продукти, ліки, транспорт).

• 30% — Бажання: якість життя (кава, ресторани, спортзал, оновлення гардероба, підписки).

• 20% — Безпека: заощадження на «чорний день», великі покупки та донати на ЗСУ.

Детальний кошторис: куди зникають 70 000 гривень?

Якщо застосувати цю формулу до жителя обласного центру, який винаймає однокімнатну квартиру, експертний бюджет виглядає так:

Сума у 70 тисяч гривень — це не розкіш. Це маркер фінансової стабільності, який дозволяє людині не стресувати через завтрашній день і мати подушку безпеки у мінливих умовах.

А якщо у вас є власна квартира?

Картина кардинально змінюється для тих, кому не потрібно щомісяця віддавати гроші орендодавцю. Оренда — це найбільша стаття витрат, яка з’їдає левову частку бюджету (особливо у ВПО та молоді). Якщо відняти 15 000 гривень за житло, то для підтримання абсолютно такого ж рівня комфорту, харчування та пропорції заощаджень (20%), людині з власною нерухомістю цілком достатньо доходу на рівні 40 000 – 45 000 гривень.

Питання справедливої зарплати завжди викликає палкі суперечки. Офіційний прожитковий мінімум в Україні дозволяє закрити хіба що фізіологічні потреби. Натомість соціальний мінімум — сума, що дозволяє людині розвиватися, лікуватися, донатити та відпочивати — виглядає зовсім інакше.

Ми об’єднали дані із реальними ринковими цінами і вивели конкретну суму, необхідну для комфортного життя у великому місті.

Чого хочуть українці: очікування vs ціни

За даними соціологічних опитувань, інфляція суттєво змінила сприйняття грошей. Якщо до повномасштабного вторгнення дохід у 20–25 тисяч гривень вважався цілком гідним, то сьогодні фінансові орієнтири змінилися. Більшість громадян працездатного віку вважає суму від 30 000 до 40 000 гривень на одну людину мінімально прийнятною. Для жителів Києва, Львова, Ужгорода та інших міст із дорогою нерухомістю ця планка автоматично злітає до 50 000 – 60 000 гривень.

Формула комфорту: правило «50/30/20»

Щоб розрахувати об’єктивний бюджет, фінансові аналітики використовують класичне правило розподілу коштів «50/30/20». Саме воно відрізняє «режим виживання» від фінансово здорового та стабільного життя.

• 50% — Базові потреби: те, без чого не обійтися (оренда, комуналка, продукти, ліки, транспорт).

• 30% — Бажання: якість життя (кава, ресторани, спортзал, оновлення гардероба, підписки).

• 20% — Безпека: заощадження на «чорний день», великі покупки та донати на ЗСУ.

Детальний кошторис: куди зникають 70 000 гривень?

Якщо застосувати цю формулу до жителя обласного центру, який винаймає однокімнатну квартиру, експертний бюджет виглядає так:

Сума у 70 тисяч гривень — це не розкіш. Це маркер фінансової стабільності, який дозволяє людині не стресувати через завтрашній день і мати подушку безпеки у мінливих умовах.

А якщо у вас є власна квартира?

Картина кардинально змінюється для тих, кому не потрібно щомісяця віддавати гроші орендодавцю. Оренда — це найбільша стаття витрат, яка з’їдає левову частку бюджету (особливо у ВПО та молоді). Якщо відняти 15 000 гривень за житло, то для підтримання абсолютно такого ж рівня комфорту, харчування та пропорції заощаджень (20%), людині з власною нерухомістю цілком достатньо доходу на рівні 40 000 – 45 000 гривень.