1126
Дослідження, опубліковане в журналі Scientific Reports, демонструє, що антарктичний гравітаційний мінімум сформувався внаслідок повільної динаміки глибинних порід і може бути пов’язаний з еволюцією льодовикових щитів.
Гравітація — «сила взаємного притягання мас» — не є однорідною на поверхні Землі. Її варіації зумовлені різною щільністю порід у надрах планети. З урахуванням обертання Землі найнижчі значення фіксуються під Антарктидою. Антарктична гравітаційна діра є регіональним мінімумом гравітаційного поля Землі.
«Якщо ми зможемо краще зрозуміти, як внутрішні структури Землі формують гравітацію та рівень моря, ми отримаємо уявлення про фактори, які можуть мати значення для росту та стабільності великих льодовикових щитів», — сказав Алессандро Форте з Університету Флориди. Для реконструкції надр застосовано «сейсмічну томографію» — метод аналізу поширення сейсмічних хвиль з метою відтворення тривимірної структури мантії. Це дозволило оцінити щільність гірських мас і їхній внесок у гравітаційне поле.
«Уявіть собі, що ви робите комп’ютерну томографію всієї Землі… У нас є землетруси», — пояснив Форте. На основі фізичних розрахунків команда створила модель гравітаційного поля, яка узгоджується з супутниковими місіями, зокрема GRACE. Така відповідність підтверджує реалістичність реконструкцій глибинних процесів.
Моделювання охопило близько 70 мільйонів років. Виявлено, що між 50 і 30 мільйонами років тому гравітаційний мінімум посилився. Цей період збігається з початком масштабного зледеніння континенту. Зміни гравітаційного поля могли впливати на перерозподіл океанічних мас і формування льодовикових щитів.
Невеликі варіації тяжіння визначають конфігурацію «геоїда» — рівневої поверхні світового океану. У зонах слабшої гравітації рівень моря нижчий відносно центру планети. Подальші дослідження мають з’ясувати: «Як наш клімат пов’язаний з тим, що відбувається всередині нашої планети?».
Вчені пояснили падіння гравітації в Антарктиді з’явилася спочатку на Цікавості.
