3678
Унікальний артефакт української промислової історії, експериментальний мотоцикл Київського мотозаводу М-53, з’явився у продажу в Європі. За цей рідкісний екземпляр, що є справжнім скарбом для колекціонерів, просять приголомшливі 50 тисяч доларів. Ця новина миттєво привернула увагу поціновувачів ретро-техніки, адже йдеться не просто про старий байк, а про символ нереалізованого потенціалу українського мотопрому.
Легенда Києва: за унікальний мотоцикл просять $50к
Оголошення про продаж мотоцикла КМЗ М-53 1957 року випуску за $50 000 стало справжньою подією у світі колекціонерів. Така сума ставить його в один ряд із культовими європейськими та американськими моделями, підкреслюючи його виняткову історичну цінність. За інформацією, що з’явилася в Telegram-каналі AC Garage News, цей екземпляр є одним із небагатьох, що збереглися до наших днів, адже модель так і не пішла в серійне виробництво. Вартість пояснюється не лише рідкістю, але й багатою історією конкретного байка.
Від ВДНГ до приватної колекції
Шлях цього мотоцикла — справжня одіссея. Колись він був зіркою експозиції на престижній радянській виставці ВДНГ, де демонстрував передові на той час інженерні рішення. Після тріумфу на виставці байк не зник, а потрапив до фондів музею ВНДІ Мотопрому в Серпухові. Коли на початку 90-х музей припинив своє існування, унікальний експонат був викуплений приватною особою та переїхав до європейської колекції. Там він пройшов ретельну реставрацію, завдяки якій його було повернуто до первозданного, автентичного стану.
Технічна досконалість свого часу
КМЗ М-53 був проривом для свого часу. Його серцем став опозитний двигун об’ємом 500 кубічних сантиметрів, що видавав 28 кінських сил. Це дозволяло мотоциклу вагою 185 кг розганятися до 125 км/год — чудовий показник для кінця 50-х. При цьому витрата пального становила всього 4,5 літра на 100 кілометрів. Кожен елемент цього байка свідчить про те, наскільки далеко вперед прагнули зазирнути київські інженери, створюючи машину, що випереджала свій час.
Чому цей байк так і не потрапив на конвеєр КМЗ?
Жертва планової економіки
Попри те, що М-53 був повністю готовий до серійного виробництва і пройшов усі випробування, його доля була вирішена не в інженерних кабінетах, а в московських урядових установах. У рамках централізованої планової економіки СРСР було ухвалено стратегічне рішення відмовитися від розробки та випуску мотоциклів із двигунами об’ємом 500 «кубиків». Це рішення поставило хрест на амбітному київському проєкті, залишивши його в історії лише як експериментальну модель, випущену в лічених одиницях.
Перша самостійна розробка
Історична вага М-53 полягає в тому, що це була перша повністю самостійна розробка Київського мотозаводу під керівництвом талановитого конструктора М. Позднякова. Якщо попередні моделі КМЗ значною мірою базувалися на німецьких розробках, то М-53 був оригінальним українським проєктом. Саме на ньому вперше впровадили низку інновацій, які згодом стали стандартом для київських мотоциклів: телескопічна передня вилка, ефективна маятникова задня підвіска та широке, комфортне сидіння для водія та пасажира.
Спадщина, що живе в «Дніпрах»
Хоча КМЗ М-53 так і не став масовим, його внесок у розвиток українського мотопрому важко переоцінити. Він став своєрідною «лабораторією на колесах», де були випробувані та відточені ключові інженерні рішення. Багато з його новацій згодом були успішно застосовані в легендарних серійних моделях КМЗ, зокрема в усьому відомій лінійці мотоциклів «Дніпро». Таким чином, дух М-53 продовжував жити в тисячах байків, що зійшли з київського конвеєра в наступні десятиліття.
Продаж цього унікального мотоцикла — це не просто комерційна угода, а нагадування про багату, хоч і драматичну, історію української інженерної думки. КМЗ М-53 є мовчазним свідком епохи, коли київські конструктори були здатні створювати техніку світового рівня, але їхні амбіції були обмежені жорсткими рамками системи. Залишається сподіватися, що цей скарб потрапить до рук справжнього поціновувача, який збереже його для наступних поколінь як важливу частину нашої технічної спадщини.
