4743
Дослідники з Орхуського університету в Данії виявили переконливі докази того, що депресія може бути раннім індикатором розвитку хвороби Паркінсона або деменції з тільцями Леві.
Згідно з результатами масштабного аналізу медичних записів, симптоми пригніченого стану часто з’являються за багато років до виникнення характерних неврологічних ознак.
Група вчених під керівництвом Крістофера Роуда порівняла дані понад 17 000 осіб, у яких діагностували нейродегенеративні розлади, з контрольною групою, що налічувала понад 100 000 пацієнтів із ревматоїдним артритом, хронічною хворобою нирок та остеопорозом. Такий підхід дозволив виключити припущення, що депресія є лише загальною реакцією на будь-яке тяжке хронічне захворювання.
З’ясувалося, що ризик виникнення депресії у людей із хворобою Паркінсона є значно вищим. Рівень тривожності та пригніченості починає зростати приблизно за вісім років до офіційного встановлення діагнозу і залишається високим протягом щонайменше п’яти років після нього. Найтісніший зв’язок зафіксували у випадках деменції з тільцями Леві, що дослідники пояснюють агресивним впливом цієї хвороби на хімічні процеси в мозку, відповідальні за настрій.
Середній вік пацієнтів у дослідженні склав 75 років. Фахівці наголошують: якщо людині вперше діагностують депресію у похилому віці, доцільно провести додаткове обстеження на ранні стадії руйнування нейронних зв’язків. Хоча дослідження не доводить прямого причинно-наслідкового зв’язку, воно вказує на фундаментальну перебудову мозку, яка передує втраті пам’яті чи порушенню рухових функцій.
Своєчасне виявлення цих сигналів дозволяє раніше розпочати терапію та покращити якість життя пацієнтів. Автори роботи закликають інтегрувати психіатричну оцінку в рутинну неврологічну допомогу, оскільки лікування депресії може сповільнити загальне прогресування когнітивного занепаду.
Результати цього дослідження опубліковані в журналі General Psychiatry.
