4066
Дослідження свідчать, що грайливість у дорослому віці є важливим чинником психологічного добробуту та соціальної згуртованості.
Емпіричні дані показують, що дорослі, які зберігають «грайливість» — відкриту, допитливу й нефіксовану на результаті установку, — краще регулюють стрес. Вони частіше відчувають позитивні емоції та демонструють вищу життєву задоволеність. Гра у дорослому житті не обмежується іграшками чи змаганнями. Вона проявляється через гумор, творчість, рух або спонтанну взаємодію.
Наше дослідження новозеландських сімей показало, що неструктурована гра сприяє емоційній близькості. Вона знижує рівень напруження та посилює відчуття взаємної підтримки. Грайлива участь формує «спільні емоційні ресурси» — накопичений досвід позитивної взаємодії. Це зміцнює міжособистісні зв’язки в родині та громаді.
Окремі праці вказують на зв’язок між грайливістю та когнітивним здоров’ям у літньому віці. Гра створює простір для психологічного «перезавантаження», зменшуючи тиск продуктивності. Вона також асоціюється з вищим «емоційним інтелектом» — здатністю розпізнавати й регулювати емоції. Міжпоколінна гра нівелює соціальні бар’єри, сприяючи емпатії та взаємності.
Міський дизайн і соціальні норми можуть або підтримувати, або пригнічувати гру. Інтеграція ігрових елементів у повсякденний простір нормалізує спонтанність. Переосмислення гри як легітимної частини дорослого життя розширює концепцію добробуту протягом усього життєвого циклу. Отже, гра постає не як виняток, а як структурний ресурс психосоціального здоров’я.
Гра допомагає дорослим зменшити стрес — дослідження з’явилася спочатку на Цікавості.
